21 грудня виповнюється 160 років від дня народження Євгена Чикаленка, внесок якого в національне культурне й політичне відродження українства наприкінці 19 – у першій чверті 20 століття важко переоцінити. Попри це за тридцять років на мапі столиці так і не знайшлося місця для імені цього Великого Українця.
На сайті КМДА petition.kyivcity.gov.ua з’явилась ініціатива про перейменування частини вулиці в центрі Києва, де мешкав Чикаленко, на його честь.
В ній говориться про те, що 21 грудня 2021 року виповнюється 160 років від дня народження Євгена Харламовича Чикаленка – одного з найвизначніших українських меценатів, підприємця, який майже всі свої прибутки спрямовував на потреби українського національного руху кінця ХІХ – початку ХХ ст. Завдяки цим пожертвам виходила головна українська газета того часу – «Рада», діяли перші українські політичні партії, що сформували в 1917 році Центральну Раду.
Попри загальновизнане ключове значення Євгена Чикаленка для Української революції й постання державности нашого народу, у столиці України (і це ганебний факт!) дотепер немає жодного пам’ятника чи бодай меморіальної дошки на честь цієї людини, його ім’ям не названо жоден об’єкт у місті. Наразі триває обговорення проєкту найменування на честь Є. Чикаленка безіменного скверу на Подолі, в тилах НаУКМА. Однак навіть за позитивного рішення такий рівень ушанування в Києві одного з найвидатніших діячів національно-визвольного руху буде вкрай недостатнім. До того ж київський період життя Чикаленка не був пов’язаний з Подолом, натомість є вулиця, яка «пам’ятає» про нього.
Ідеться про теперішню вулицю Саксаганського, у часи Чикаленка – Маріїнсько-Благовіщенську. Тут він мешкав: один час – у будинку № 54, в інший – у № 91 (на жаль, обидва не збереглися). Звичайно, ніхто не каже, що треба усунути зі столичної мапи ім’я Панаса Саксаганського – корифея національного театру. Пропонуємо ось що:
частину вул. Саксаганського, а саме відтинок від Тарасівської вулиці до площі Перемоги перейменувати на вулицю Євгена Чикаленка.
Згадані Чикаленкові адреси містяться саме на цій частині нинішньої вулиці. Решта, приблизно половина від довжини вулиці на сьогодні, залишиться під іменем П.К. Саксаганського. До речі, Євген Чикаленко близько приятелював із братами Тобілевичами, а з Панасом Тобілевичем (майбутнім актором Саксаганським) вони ділили одну парту в єлизаветградській гімназії.
Історично вулиця Саксаганського (Жандармська, Маріїнсько-Благовіщенська) виникла якраз шляхом об’єднання в одну магістраль двох вулиць – Великої і Малої Жандармських, причому Мала Жандармська пролягала від вулиці Паньківської до Галицької площі (тепер – площа Перемоги), а відтинок в один квартал від Паньківської до Тарасівської прорізали через забудову в 1880-х роках. Таким чином, поділ вулиці Саксаганського на дві половини не буде чимось штучним. До того ж, такі прецеденти – поділу однієї довгої вулиці на дві чи три частини – вже є, зокрема і в Києві (наприклад, колишня Олександрівська вулиця).
Нумерацію будинків можна й навіть доцільно було б залишити без змін, тобто нова вулиця Є. Чикаленка починатиметься будинком № 50 по парному боці і № 63/28 – по непарному. Це дозволить не лише звести до мінімуму незручності для мешканців і різних служб, а й зберегти прив’язку пам’ятних місць історичної Маріїнсько-Благовіщенської вулиці до широковідомих адрес.
Підтримаймо гідне вшанування Великого українця Євгена Чикаленка в столиці держави, для постання якої він зробив так багато!
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.