У Кропивницькому вшанували пам’ять письменника і краєзнавця Леоніда Куценка

15 лютого у Кропивницькому літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого проходили ХVІ обласні літературно-краєзнавчі Куценківські читання. Тема Читань «Історико-культурна спадщина як запорука національної самоідентифікації в умовах Третіх визвольних змагань українців» підкреслила, що збереження, вивчення і популяризація історико-культурного надбання – одне з найважливіших завдань діячів культури, мистецтва, краєзнавців, істориків на тлі війни, розв’язаної варварами проти суверенної української держави.

Куценківські читання присвячені пам’яті знаного в Україні вченого-літературознавця, краєзнавця, члена Національної спілки письменників України, доктора філологічних наук, професора Леоніда Васильовича Куценка (1953-2006). Проводяться в день його народження щорічно з 2008 року.

Цьогоріч справжньому патріоту і добротворцю мало б виповнитися 70.

Учасники Читань зібралися вшістнадцяте, але вперше – під час війни. У зв’язку з воєнним станом, нестабільним електрозабезпеченням (особливо у грудні минулого року, коли почалася інформаційна підготовка заходу), передбачалося провести Читання у заочному форматі, однак учасники-кропивничани наполягли на зустрічі безпосередньо у міському літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого, як це було завжди.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Загалом на ХVІ Куценківські читання було представлено двадцять одну доповідь. Безпосередньо у музеї їх оголосили: Юрій Митрофаненко, Марина Долгіх, Надія Гармазій, Олександра Вікторіна, Олександр Полячок, Валерій М’ятович, Богдана Бабенко, Олександр Кирянов, Сергій Мілютін, Артем Безшкуренко, Сергій Юрченко, Світлана Колесник, Наталія Мельниченко. Віта Чернова, а також представники регіонів Кропивниччини та інших міст України Тетяна Яровенко, Тамара Лавренко, Оксана Лутай, Валентина Ревва, Анастасія Назарко, Владислав Попович взяли участь заочно. Одночасно з відкриттям Читань у музеї тексти доповідей  було оприлюднено на сайті закладу.

Читання відкрилися демонстрацією слайд-фільму, присвяченого Леоніду Куценку, який супроводжувався його улюбленою піснею «У райському саду» (слова С. Галябарди, муз. С. Гіги). І здавалося, що рядки «Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну, / Певно, в цьому і є та найважча провина моя…» адресує присутнім сам Леонід Васильович.

Про значення літературно-краєзнавчих Куценківських читань для популяризації ідей, творчої спадщини Л.В. Куценка, літературно-краєзнавчих досліджень та історико-культурної спадщини краю говорила директор музею Лариса Хосяінова.

У відеозапису прозвучали вітання учасникам заходу від начальниці управління культури і туризму Кропивницької міської ради Анни Назарець та голови Кіровоградської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олега Бабенка. За дорученням очільника краєзнавців до музейної збірки Леоніда Куценка було передано дві книги з особистої бібліотеки вченого, які свого часу він подарував Олегу Олександровичу.      Хвилиною мовчання вшанували присутні пам’ять мистецтвознавця, художника, багаторічного учасника Читань Андрія Надєждіна, чия душа відлетіла у вирій восени минулого року.

Згадали педагога і громадського діяча Олександра Ратушняка, який неодноразово долучався до форуму краєзнавців, а нині боронить Україну на фронті.

Читання попередніх 2021-го та 2022-го років у зв’язку з пандемією коронавірусу проходили у форматі онлайн. Цьогорічна зустріч наживо довела: нам дуже бракувало безпосереднього спілкування! А ще – вона була зігріта спогадами про неймовірно талановиту і світлу людину – Леоніда Васильовича Куценка.

Науковці музею презентували присутнім виставку «Невичерпальність: Леонід Куценко», на якій представлені матеріали з фондів літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого та особистого архіву Л. Куценка, які ілюструють основні життєві віхи, викладацьку, наукову, літературознавчу та громадську діяльність нашого земляка.

21 лютого,  у Міжнародний день рідної мови, до музею завітали студенти Кропивницького будівельного коледжу. Вони оглянули виставку і дізналися, що Леонід Куценко, уродженець села Вільхове Ульяновського (нині Благовіщенського району) Кіровоградської області зі шкільних років мріяв стати істориком-археологом, проте,  життя довело йому: в українській літературі стільки археології, що і століття не вистачить на дослідження. Так Леонід став студентом філологічного факультету Кіровоградського педуніверситету (нині – ЦДУ ім. В. Винниченка), з яким пов’язане майже все його свідоме життя.

З 1982 року працював на кафедрі української літератури, пройшовши шлях від старшого викладача  до професора. Успішно захистив кандидатську і докторську дисертації. Довгі роки очолював філологічний факультет. Постійно працював як літературознавець-дослідник. У літературно-краєзнавчому доробку Л. Куценка – багато відомих та маловідомих імен – Д. Чижевський, М. Вороний, М. Сосюра, М. Зеров, М. Куліш, М. Федоровський, Г. Юра, брати Тобілевичі, Ю. Дараган, Ф. Мелешко та інші.

Окрема сторінка у творчій біографії і житті Леоніда Васильовича – Євген Маланюк. Довготривале вивчення місцевих матеріалів, поїздки «по слідах» Маланюка в Чехію, Польщу, США, робота в архівах Праги, Варшави, Нью-Йорка – все це дозволило Леоніду Куценку детально, на високому професійному рівні відтворити життєвий і творчий шлях видатного земляка. Фотодокументальні матеріали, привезені літературознавцем із закордонних наукових відряджень, стали частиною експозиційного комплексу виставки.

Науковці музею розповіли студентству, як вшановується пам’ять вченого-патріота у Кропивницькому:  одна із вулиць міста (колишня Василини)  з 2016 носить ім’я Леоніда Куценка. У 2019, на фасаді філологічного корпусу ЦДПУ ім. В. Винниченка була відкрита меморіальна дошка Л. Куценку. З 2021 року колишня бібліотека ім. Ю. Гагаріна носить ім’я Леоніда Васильовича. У міському літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого проходять літературно-краєзнавчі Куценківські читання.

Співробітники музею докладають чимало зусиль, аби знайомство молодого покоління з такими знаковими постатями як Леонід Куценко надихало і ставало прикладом безкорисливого і щирого служіння  українській історії, культурі, збереженню і примноженню наших традицій.

 

 Тетяна Ревва, науковець літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого

м. Кропивницький