21 серпня 2024 року, до Дня Незалежності України, у кропивницькому міському літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого презентовано виставку «Фотій Мелешко – воїн, письменник, громадський діяч, патріот», присвячену 135-річчю від дня народження учасника визвольних змагань доби Української Народної Республіки, письменника, драматурга, мемуариста.
Фотій Минович Мелешко народився 25 серпня 1889 року в селі Глодоси, нині Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Сімнадцятирічним юнаком розпочинає боротьбу проти місцевих панів-землевласників і тих, хто захищав їх інтереси. За цю діяльність з 1907 по 1910 рік перебував на засланні в Архангельській губернії. Після повернення став одним із ватажків самостійницького крайового руху.
Під час Першої світової війни Фотія Мелешка було призвано до армії. Набувши бойового досвіду, від 1917 року реалізовував його для здобуття Україною незалежності. Брав участь у боях, організовував повстанські загони на Єлисаветградщині. Під час визвольних змаганнях доби Української Народної Республіки командував селянською Глодоською дивізією. Після поразки УНР разом з армією перейшов Збруч, перебував у польських таборах для інтернованих вояків. Згодом переїхав до Чехії, закінчив у Празі Український вільний університет, здобув звання доктора філософії. Працював учителем на Грубешівщині – польських землях з численним українським населенням. Активно долучався до громадського і культурного життя української еміграції. Заявив про себе як прозаїк, мемуарист і драматург. Підтримував зв’язки з талановитими українськими літераторами Євгеном Маланюком, Іваном Багряним, Уласом Самчуком. Фотій Мелешко залишився непримиренним ворогом радянської влади, тож наприкінці Другої світової війни разом з родиною виїхав до Німеччини, а згодом – до США. Помер 6 грудня 1970 року у Нью-Йорку. Похований на українському православному кладовищі в Бавнд Брук.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Добрим і вдячним словом згадували відомого літературознавця, доктора філологічних наук, професора Леоніда Куценка, який у 2000 році привіз з Америки архів Фотія Мелешка і за погодженням з його вдовою передав цей скарб до літературного музею.
Пані директорка зауважила: одним із тих, хто повернув ім’я Фотія Мелешка нашому краю, був історик і краєзнавець Федір Шепель. Від нього учасники заходу дізналися, що пов’язувало Мелешка з видатним українським актором і режисером, рідним братом Івана Карпенка-Карого – Миколою Садовським.
Архів відомого глодощанина привертає увагу дослідників. Вони, своєю чергою, сприяють поповненню музейної збірки. На виставці демонструється лист Фотія Мелешка до соратника-земляка, який опинився у Франції, Василя Недайкаші. Копії листування двох уродженців нашого краю, а також родинні світлини Ф. Мелешка подарував музею старший науковий співробітник Регіонального центру наукових історико-краєзнавчих досліджень при Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї Сергій Мілютін. Під час презентації він поділився думками про роль Фотія Мелешка у визвольній боротьбі українського народу.
На виставці представлені видання, що висвітлюють суперечливу й неординарну постать колишнього військовика УНР. Серед них – книга С. Мілютіна «Борці за українську державність», перший розділ якої присвячений Фотію Мелешку.
За дорученням краєзнавця, педагога, історика Анатолія Ковирьова С. Мілютін долучив до музейного зібрання упорядкований Анатолієм Івановичем тритомник творів Фотія Мелешка.
…Виставкові стенди прикрасила рослинна композиція. Не з квітів, а з гілочок полину – гіркого символу чужини. Життя Фотія Мелешка минуло далеко від рідних степів, але до останнього подиху в його серці жила любов до України.
Наталія Мельниченко, науковиця літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого міста Кропивницького