27 серпня 2024 року виповнилося 168 років від дня народження видатного українського письменника — поета, прозаїка, драматурга, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча Івана Франка. Його творча спадщина, за оцінками літературознавців, може скласти 100 томів. Будучи поліглотом і володіючи 14 мовами на рівні перекладача, він дав нам українською мовою твори Гомера, Платона, Шекспіра, Діккенса, Золя, Гюго, Флобера, Гете, Твена, Сервантеса, Аліг’єрі та інших авторів світової класики і сам написав понад 6 000 творів.
Життя і творчість Каменяра тісно пов’язані з Гуцульщиною, де він неодноразово бував, де черпав натхнення для творчості. Він любив наш край, любувався його природою, захоплювався мужністю й волелюбністю горян. А особливо любив Криворівню, про шо пише Ганна Луцюк — завідувачка Літературно-меморіального музею Івана Франка у Криворівні: «…Так дванадцять років Каменяр милувався гірськими пейзажами і пам’ятниками архітектури, слухав мелодійне звучання кришталево чистих струмків і водоспадів, розкривав таємниці Довбушанок, Ігреця та інших пам’яток природи» (Луцюк Ганна. Стежками Каменяра /Г.Луцюк //Верховинські вісті (Верховина). — 2024. — №35(7505). — С.7. — 29 серпня).
27 серпня біля пам’ятника Іванові Франкові у Косові, за доброю традицією, зібралися шанувальники літературного слова, серед яких і представники влади: Ганна Думітрак — голова районної ради, Володимир Петричук — заступник голови міської ради з гуманітарних питань, Роман Печижак — начальник відділу культури, — щоб відзначити чергову річницю від дня народження славного Каменяра. Дійство організували Косівська центральна міська бібліотека та товариство «Просвіта».
Голова Косівського РО «Просвіта» Богдан Глібчук відкрив захід. Присутні хвилиною мовчання вшанували всіх, хто загинув у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Богдан Глібчук поділився роздумами про нелегкий життєвий шлях І.Франка — невтомного трудівника літературної ниви, який усе своє життя віддав служінню рідному народові і зайняв почесне місце серед найвидатніших світових діячів культури.
Продовжила захід бібліографиня Уляна Книш, яка зацікавила присутніх деякими маловідомими фактами про Івана Франка — за 40 років активного творчого життя кожних два дні писав новий твір різного жанру (вірш, новела, повість, роман, монографія тощо), щороку видавав 5-6 книжок; перший український письменник, який, не маючи державної роботи, професійно заробляв написаним на прожиття; історію Олекси Довбуша розповів в одній із перших своїх повістей «Петрії й Довбущуки»; вперше відвідавши Гуцульщину 24-річним парубком, відтоді приїжджав сюди впродовж усього життя; оповідання «Гуцульський король», «Терен у нозі», «Як Юра Шикманюк брів Черемош» створив на основі розмов з гуцулами, із яких вихоплював коштовні історії і перетворював їх на літературний твір. Уляна Книш також презентувала нове видання гуцульської прози письменника «Терен у нозі», яке побачило світ у видавництві «Дискурсус» (Брустури) у 2023 році, яке читачі зараз можуть прочитати у бібліотеці.
Учасники заходу мали чудову нагоду поділитися думками про цю непересічну особистість та неймовірно талановиту Франкову творчість.
Ганна Думітрак прочитала вірш Івана Франка «Не пора», який став гімном. Перед присутніми виступили поціновувачі літературної спадщини І. Франка —просвітяни Роман Кабин та Володимир Довгун. Усіх зворушила всіх розповідь Р.В.Кабина про свого стрийка, який був знайомий з Іваном Франком, та декламація прологу до поеми «Мойсей», написаної в 1905 році. Художник Володимир Довгун представив увазі присутніх власну пісню «Іван Франко» (слова і музика В. Довгуна, аранжування Я. Кулешка), яку вони виконали разом з Романом Кабином.
Цікавими фактами про зв’язок І.Франка з Гуцульщиною, перебування в Косові поділилася Світлана Крицкалюк, викладачка школи мистецтв.
«Франко — це унікальна особистість. Він перший чоловік, який в кінці ХІХ століття підтримав феміністок в Україні, допоміг створити перший жіночий альманах, підтримував усі нові хвилі, молодь, любив стильно одягатися. І нам потрібно знайомитися з різними стихіями письменника», — зазначила у своєму виступі Христина Станіщук, представниця молодого покоління, працівниця бібліотеки.
Роман Печижак відмітив, що необхідно високо цінувати таких українських геніїв як І.Франко, і постійно популяризувати їх творчість, яка є надбанням нашої нації.
Захід закінчився виконанням Державного Гімну, покладанням квітів до підніжжя пам’ятника великому Каменяреві та фотографуванням на згадку.
