У Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася літературно-мистецька зустріч подолян за участю вінничан: Лариси Сичко – поетеси, членкині Національної спілки письменників України; Олександра Пелешка – живописця, графіка, члена Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лавреата літературно-мистецької премії ім. Євгенія Гуцала, дипломанта всеукраїнського конкурсу ім. Михайла Дерегуса за 2023 рік, дипломанта всеукраїнського конкурсу ім. Катерини Білокур; Тетяни Скомаровської – виконавиці співаної поезії та українського романсу, членкині Національної спілки журналістів України; і Степана Шкапія – «хмельницького галичанина», поета-гумориста, члена НСПУ, НСЖУ, лавреата Хмельницької міської премії імені Богдана Хмельницького у галузі літературної діяльності, популяризації української мови.
На захід завітали письменники, освітяни, науковці, краєзнавці, здобувачі освіти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, вищого професійного училища № 25, колеги з обласних та шкільних бібліотек.
Зоя Філіппенко, завідуюча відділом краєзнавства Хмельницької ОУНБ, познайомила з біографічним шляхом літераторів з Вінниці та творчим доробком Степана Шкапія, надала слово Ларисі Сичко, яка презентувала свою історичну дилогію «В’яр». Художньо-історична повість присвячується землякам авторки та її родині. У виданні відтворена історія подільського села Уяринці (давня назва В’яринці) Тирівського району Вінницької області. Письменниця переповіла історичні події з життя в’яринчан, що підтверджуються окремими архівними документами. Ці історії тісно пов’язані між собою, у них зображується любов до рідної землі, уміння протистояти негараздам, боротьба за кращу долю, сила волі українського народу, сімейні та родинні стосунки. «Книга написана тією українською мовою, якою колись розмовляли мої рідні, – розповідає пані Лариса. – Вони закінчили три парафіяльних класи і зберегли оту «незросійщену» мову. У виданні є виноски – слова і пояснення до них. Їх я добре запам’ятала, адже постійно чула, хоча не користувалася ними під час спілкування. І лише коли почала писати, вони самі з’явилися із свідомості». Також літераторка зачитала свої вірші.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Олександр Пелешко презентував серію графічних робіт «Гортаючи сторінки Кобзаря», яка нараховує більше тридцяти картин, присвячених творчості Тараса Шевченка. Автор привіз із Вінниці 16 робіт. Митець детальніше познайомив з авторською графічною технікою «сграфітографія» та розповів, що надає перевагу акварельному живопису. Пан Олександр повідав, що як художник-ілюстратор неодноразово ілюстрував книги своєї дружини Лариси Сичко, а коли познайомився із хмельницьким поетом-гумористом Степаном Шкапієм, то погодився проілюструвати і його нову книгу пародій «Смики й пересмики», яка нещодавно побачила світ у вінницькому видавництві «ТВОРИ» і в котрій вміщено п’ять графічних ілюстрацій Олександра Пелешка. Письменник розповів про роботу над книгою і перерахував авторів, кому присвятив свої пародії та зачитав деякі з них. У виданні вміщені пародії на твори Анатолія Ненцінського, Віталія Міхалевського, Людмили Рудковської, Любові Сердунич, Людмили Веселої, Маргарити Шеверногої, Михайла Цимбалюка, Петра Савчука, В’ячеслава Романовського, Ірини Федорчук, Юрія Хмелевського, Володимира Захар’єва, Валентина Говоруна, Олександра Стусенка та ін.
Передмову «Пародія – присвята творові поета» до збірки Степана Шкапія написав Михайло Цимбалюк – поет, журналіст, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, а сьогодні – військовий медик, який разом із воїнами виборює свободу і незалежність України. «Книжка «Смики й пересмики» цінна тим, що автор запрошує читача до своєї творчої кухні. Розповіді про оказії з поетами, чиї твори потрапили в зону його прискіпливої уваги, зайвий раз підкреслюють його щиру повагу до людей, які жертовно мордуються цими солодкими муками. Впадає у вічі споглядання Степаном Шкапієм творчого процесу не локально-сфокусовано, а обширно. Так в одній його пародії може опинитися двоє чи кілька поетів, що може тягнути (вже не «смикати») на певне новаторство пародиста», – зазначає пан Михайло.
Присутні переглянули виставку «Веселі рими Степана Шкапія».
Під час заходу линули пісні у виконанні вінничанки Тетяни Скомаровської на слова Лариси Сичко та інших авторів з Вінниччини, а також романси.
Зі словами вдячності до гостей звернулася директорка бібліотеки Катерина Чабан, яка відзначила активність вінничан у популяризації українського слова, національної пам’яті та вручила подяки.
На завершення заходу відбулася автограф-сесія.
Альона РАДЕЦЬКА,
завідуюча сектором регіональної і правової інформації
відділу краєзнавства Хмельницької обласної універсальної
наукової бібліотеки