У Японії готують англомовне видання мемуарів Рюїті Сакамото

У Японії 22 вересня має вийти англомовне видання мемуарів японського композитора, музиканта й активіста Рюїті Сакамото Music Sets You Free. Книжку обсягом 496 сторінок переклав Сем Бетт; вона поєднує есе з мемуарів Сакамото 2009 року з такою самою назвою та мемуарів 2023 року How Many More Times Will I Watch the Full Moon Rise?, опублікованих посмертно. Як пише  ua.news, про це повідомляє The Japan Times.

ВІД ДИТИНСТВА ДО YELLOW MAGIC ORCHESTRA

Книга побудована хронологічно й охоплює життя Сакамото від дитинства до університетських років. Він згадує, як у дитсадку відкрив для себе силу музики, створивши композицію про кролика. У середній школі майбутній композитор був переконаний, що є реінкарнацією французького композитора Клода Дебюссі.

У мемуарах також ідеться про запис сольних альбомів, заснування Yellow Magic Orchestra разом із Харуомі Хосоно та Юкіхіро Такахасі й початок роботи над музикою до кіно. Сакамото описує Токіо різних періодів свого життя, андеграундні театри та незалежні майданчики, які відвідували відомі й маловідомі митці. Цю культурну сцену він пов’язує із суспільними та політичними рухами минулих років.

КІНО, ХВОРОБА І РОЗДУМИ ПРО ЧАС

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Два розділи мемуарів присвячені роботі над музикою до фільму Бернардо Бертолуччі Останній імператор 1987 року. Сакамото розповідає, що написав партитуру лише за два тижні. Саундтрек згодом приніс йому премію «Оскар».

Друга частина книжки починається запитанням: «Скільки ще разів я побачу, як сходить повний місяць?». Ця фраза походить із фільму Бертолуччі Під покровом небес 1990 року, для якого Сакамото також написав музику. На тлі діагнозів раку, поставлених у 2014 і 2020 роках, він розмірковує про плинність і швидкоплинність часу. Композитор писав, що за доброго здоров’я сприймав час як щось само собою зрозуміле та вважав, що він триватиме безкінечно.

Окремою темою книги стала екологічна активність, якій Сакамото приділяв значну увагу в останні роки життя. Він пов’язував ностальгію зі здатністю осмислювати екологічні проблеми планетарного масштабу. У післямові Масафумі Судзукі, який проводив інтерв’ю, що стали основою мемуарів, згадує: за кілька днів до смерті Сакамото дивився на телефоні виступ Молодіжного оркестру Тохоку та диригував, лежачи в ліжку. Сакамото помер у 2023 році.