27 жовтня, у День української писемності і мови, стартував XXYII Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, організаторами якого є Міністерство освіти і науки України, Міжнародний благодійний фонд «Ліга українських меценатів», Міністерство оборони України та Інститут української мови НАНУ. З цього року до координації та організаційно-методичного забезпечення конкурсу імені Петра Яцика залучений Національний центр «Мала академія наук України» (МАН). Передача функцій від колишнього координатора (Інституту модернізації змісту освіти) до МАН зумовлена кількома стратегічними причинами.
Володимир Загорій і Михайло Слабошпицький після Свята рідної мови у театрі ім.І.Франка. Фото з архіву
В умовах війни конкурс потребує сучасних, захищених ІТ-платформ для проведення тестувань, особливо під час дистанційних та онлайн-етапів. МАН має потужну цифрову інфраструктуру та досвід масштабних всеукраїнських та міжнародних онлайн-заходів. Академія спеціалізується на розвитку інтелектуального потенціалу дітей, організації наукових змагань, олімпіад та масштабних конкурсів, що гарантує високу якість методичного супроводу мовного марафону. Новий статус МАН як головного координатора допомагатиме швидше адаптувати регламент конкурсу до екстрених умов (наприклад, алгоритми дій у разі повітряних тривог, коригування термінів етапів). Організатори сподіваються, що такі зміни підуть на користь конкурсу.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
З історії конкурсу
Один з найдавніших і найпопулярніших молодіжних українських конкурсів був започаткований далекого 2000 року з ініціативи відомого громадського діяча, мільйонера і мецената з Канади Петра Яцика, тодішнього президента Ліги українських меценатів. Приїжджаючи в Україну, він багато ходив вулицями столиці, вулицями міст і сіл і дивувався: чому повсюдно звучить чужинська мова? «Це так ніби якби пси нявкали», – іронізував він, даючи інтерв’ю журналістам.
Петро Яцик був гостем письменника Павла Загребельного. 2001. Фото з архіву
Але іронізуючи, Петро Яцик шукав відповіді, як змінити мовну ситуацію в уже Незалежній Україні? Треба йти до наймолодших, бо старших людей уже не змінити. І йти через масове мовне змагання. Так виник мовний проєкт під назвою Міжнародний конкурс з української мови, за умовами якого участь у ньому мали брати всі без винятку школярі України. Це стосувалося насамперед найпершого – шкільного – етапу. І так воно було впродовж кількох років, виконуючи найважливіший постулат – залучення до орбіти української мови якнайбільше учасників, а фактично майже усіх школярів в Україні. Саме тоді в прес-релізах МОНУ була оприлюднена інформація в кілька мільйонів учасників. На жаль, сьогодні учасники здебільшого беруть участь у конкурсі за бажанням, як в олімпіадах, а сам конкурс дещо втратив свій найважливіший алгоритм – охопити усіх, кого можливо, і долучити до рідної мови. Напевне, цю тему треба буде піднімати вже за більш благополучних і мирних часів.
Петра Яцика підтримали його колеги з Ліги українських меценатів, і спільний проект з Міністерством освіти і науки України було започатковано. Перший конкурс завершився грандіозним Святом рідної мови у Національній філармонії України, де премії та дипломи вручав Президент України Леонід Кучма. Зала філармонії була переповнена школярами. Були й високопосадовці, журналісти, письменники, вчителі, усі, кому небайдужа доля державної мови. Розголос про конкурс швидко розлетівся Україною. Про нього писали ЗМІ, телебачення транслювало хвилюючі моменти церемонії нагородження…
А восени Петро Яцик несподівано помер і Ліга українських меценатів на своїх зборах прийняла рішення – надати конкурсу ім’я його ініціатора і засновника. Міністерство освіти і науки України підтримало цю ініціативу і відтоді конкурс носить ім’я Петра Яцика, а конкурсом відтоді і по сьогоднішній день опікується президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій.
Виконавчим директором Ліги до 2021 року був відомий письменник Михайло Слабошпицький. Саме він восени 2001-го звернувся до керівництва Українського радіо з ініціативою – проводити в рамках конкурсу Радіодиктант національної єдності, так як це роблять наші сусіди-поляки, які щороку проводять польський диктант, і його пишуть усі – від школяра до президента Польщі.
Президент Українського радіо Віктор Набруско підтримав цю ініціативу. І відтоді впродовж багатьох конкурсів ці два проекти були поєднані: на першому етапі школярі усієї України одночасно сідали за парти і писали радіодиктант, разом з тисячами й тисячами радіослухачів, які в такий спосіб демонстрували свою любов до рідної мови. Цікавий факт: не раз на Хрещатик, 26 надходили бандеролі з написаним диктантом від цілого класу котроїсь зі шкіл України. Писали радіодиктант і школярі поза межами нашої держави…
Петро Яцик був переконаний, що будь-яка праця має бути винагороджена. Так само й перемога у мовному турніру – це велика праця конкурсанта, а отже вона повинна мати фінансовий еквівалент винагороди. Саме тому від найпершого конкурсу переможці отримують премії і традиційні бібліотечки від різних видавництв, які також є меценатами конкурсу.
Конкурс в умовах російсько-української війни
XXYII Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика як і усі попередні відбувається за олімпійською системою у кілька послідовних етапів (шкільний, районний, обласний та загальноукраїнський) і триватиме з жовтня 2026 року до квітня 2027 року. Його учасники – учні 3–11 класів, студенти закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, курсанти і слухачі вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони Украєни, а також закордонні здобувачі освіти. Завдання, які вони виконують, проводяться у формі творчих робіт та мовних вправ, спрямованих на популяризацію української мови та підтримку її престижу.
Голова журі конкурсу Павло Гриценко вітаж переможців ХХІV конкурсу . Міністерство освіти і науки України, 2024
На відміну від попередніх з 2022 року цей мовний турнір відбувається в умовах повномасштабної російсько-української війни, яка суттєво впливає на організацію, безпекові умови та формат проведення 27-го Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. Організація очних етапів конкурсу безпосередньо прив’язана до поточної безпекової ситуації. У разі оголошення повітряної тривоги під час написання робіт конкурс негайно призупиняється, а всі учасники, члени журі та вчителі мають перейти до укриттів. Подальший перебіг етапу та час його завершення коригуються відповідно до тривалості тривоги. Через постійні безпекові ризики, руйнування інфраструктури та загрози обстрілів у багатьох прифронтових (а сьогодні вже й Київ називають прифронтовим містом через постійні обстріли) або постраждалих регіонах перший (шкільний) та наступні етапи за потреби адаптують до онлайн-формату на базі захищених освітніх платформ.
Війна спричинила масову міграцію українських дітей. Аби зберегти їхній зв’язок із рідною мовою та культурою, Міністерство освіти і науки України запровадило гнучкі умови дистанційної участі. Зокрема, учні Державного ліцею «Міжнародна українська школа», які через війну перебувають поза межами України, мають змогу повноцінно долучитися до змагань онлайн.
Події війни безпосередньо відображаються у творчих завданнях конкурсу. Теми для творів-роздумів та есе часто фокусуються на питаннях національної ідентичності, стійкості, ролі мови як зброї, волонтерського руху та боротьби за незалежність України.
Трохи про меценатів конкурсу
Ліга українських меценатів є незмінним співорганізатором конкурсу імені Петра Яцика і залучає кошти українських та закордонних благодійників для забезпечення грошових премій і бібліотечок переможцям, популяризує конкурс в медіа, висвітлює результатів та залучає нових меценатів до підтримки українського мовного марафону.
За понад чверть століття існування (з 2000 по 2026 рік) цього мовного проєкту його фінансову та організаційну підтримку забезпечувало коло благодійників, об’єднаних навколо Ліги українських меценатів. З-за кордоном – це представники української діаспори та бізнесу — приватні благодійники, українські підприємці, культурні та громадські організації з США, Канади, Австралії та країн Європи.
«Українець, який відмовився бути бідним». Михайло Слабошпицький
Серед найвідданіших конкурсу меценатів – Союз Українок Австралії, який підтримує конкурс чи не від самого початку у 2000 році і по сьогодні. Його відділення та членкині щороку збирають кошти для виплати індивідуальних грошових премій українським школярам, студентам та вчителям.
А головними меценатами конкурсу в Україні впродовж 26 років є АТ «Фармацевтична фірма „Дарниця“» (голова Наглядової Ради Володимир Загорій) і ПрАТ «Ексімед» (генеральний директор Олександр Огороднійчук).
Хочу також зазначити, що окрім меценатських коштів, є ще державна підтримка учасників мовного турніру: за Указом Президента України переможці фінального етапу конкурсу щорічно отримують престижні щомісячні Президентські стипендії.
«В непростий час стартує черговий, XXYII, конкурс імені Петра Яцика, – зазначив президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій, – але він сьогодні дуже потрібен і виконує свою надважливу функцію: берегти мову, будувати україномовну Україну, нагадувати кожному в нашій державі, що мова – це основоположний фактор у розбудові української нації, а отже треба вивчати її, шанувати і підносити на належний рівень, бо вже аксіома: є мова – є нація, немає мови – немає нації!»
Світлана Короненко