Нещодавно читацькі Черкаси сколихнула цікава подія: в «Музеї «Кобзаря» Т.Г.Шевченка» було презентовано двомовну, польсько-українську, колективну збірку поезій із назвою, що винесена в заголовок. Цю книжку на понад 150 сторінок, видрукувану в польському місті-побратимі Черкас ‒ Бидгощі за кошти місцевої воєводської влади, привезли до міста над Дніпром відомий польський поет, публіцист, філософ і громадський діяч Стефан Пастушевський та перекладачка Лілія Загнітко.
Слід обов’язково зауважити, що ця неординарна творча подія має давню, власне, 45-річну історію. У далеких тепер 1977 і 1978 роках той же Стефан Пастушевський, молодий, енергійний поет-дисидент у тоді ще «комуністичній» Польщі (невдовзі ‒ активний учасник руху «Солідарність», за що два роки був ув’язнений) запропонував таким же молодим тоді літераторам Черкащини укласти спільну двомовну збірку антологійного типу та надрукувати в Польщі. Ініціативу діяльно підтримав відомий черкаський журналіст Лев Хмельковський (нині він редактор газети «Свобода» в США). Ідея була реалізована збіркою «Wyszywanka» («Вишиванка») 1977 року. В ній були вміщені польською поезії Григорія Білоуса, Наталі Віргуш, Петра Линовицького, Миколи Озірського, Лялі Рубан, Тетяна Литвин, Наталії Панченко, перекладені С.Пастушевським, М.Войтисіком, Б.Банахом, З.Шукаєм, А.Левандовським, К.Солінським. Своєю чергою Л.Хмельковський, П.Линовицький, Н.Віргуш переклали твори згаданих польських поетів українською.
Наступного 1978 року ця ж ідея мала своє плідне продовження: в тому ж польському місті-побратимі вийшла друком збірка «Zblizenia» («Зближення»), з перекладеними польською віршами тих ж черкаських поетів. Тут була і своя родзинка: збірку проілюстровано творчими роботами тодішніх молодих черкаських художників ‒ Миколи Саєнка, Івана Лавріненка, Світлани і Валентина Почепцових… Передмову до збірки написав С.Пастушевський, редагував М.Войтисік… Згадую той час: у Польщі от-от мала вийти на арену політичної боротьби за демократію «Солідарність», а в Україні (УРСР!) «квітла» пора «розвинутого соціалізму» з її жорсткою цензурою в письменстві й не тільки. Тоді ж дві згадані збірки стали таким собі повівом свіжого вітерця, який виніс «за кордон» поезію талановитої черкаської молоді, окрилив її.
І ось через майже півстоліття той же Стефан Пастушевський ініціював схожий творчий проєкт, але в зовсім нових суспільно-політичних умовах як у Польщі, так і в Україні. На тлі розв’язаної хижою московією війни, в умовах героїчної боротьби українців за свою свободу, активно підтриманої сусідньою і братньою Польщею, польський поет і громадський діяч таким чином теж вирішив підтримати нашу боротьбу та виявити повну солідарність із нами. Протягом усього минулого літа тривав постійний діяльний діалог між С.Пастушевським і автором цих рядків із підготовки нової збірки поезій українських і польських авторів у взаємоперекладах.
До збірки «Музи над Брдою і Дніпром увійшли поезії Наталії Горішної, Юлії Гончар, Ганни Клименко-Синьоок, Катерини Вербівської, Василя Пахаренка (всі вони виступили й перекладачами творів польських поетів), Анатолія Горбівненка, Наталії Віргуш, Лялі Рубан, Людмили Тараненко, Олексія Озірного, Валерія Кикотя. Польську «гілку» поезій у збірці презентовано творами Войцеха Банаха, Іоланти Бадзяк, Іоанни Ґладжовської-Росінської, Гжегожа Ґржмот-Білського, Ярослава Якубовського, Мартіна Карновського, Кристини Мазур, Роберта Мєлхорського, Стефана Пастушевського, Марека Подборського, Здіслава Прусса, Ядвіги Пструсінської, Юліуша Рафелда, Люцини Семінської, Бартоломея Сівеця, Марека Сівеця. Про кожного з авторів у збірці вміщено короткі біографічні довідки. Вступні статті до книжки написали С.Пастушевський і В.Поліщук.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Зокрема в статті останнього ‒ «Духовне єднання міцніє» ‒ відзначено доволі багаті й різногранні українсько-польські міжлітературні зв’язки, зокрема і з проекцією на Черкащину. Адже тут у різні роки побували геніальні польські митці Адам Міцкевич і Юліуш Словацький, з Уманню тісно пов’язана доля представників «української школи» в польській літературі Богдана Залеського, Северина Гощинського, Міхала Грабовського, в тому ж місті бували Томаш Падура, Болеслав Прус, у нашій Смілі скінчив свій земний шлях Зенон Фіш (Тадеуш Падалиця), на Кам’янщині бував Ярослав Івашкевич…
Черкащина стала тим місце, звідки пішли у світ знані згодом польські письменники Ельжбета Босняцька, Марія Залеська, Станіслав Грудзінський, Тадеуш Зелінський, композитор і письменник-публіцист Кароль Шимановський… У цьому ж контексті можна і варто казати про численні переклади творів польських авторів українським перекладачами з Черкащини ‒ Михайлом Старицьким, Миколою Терещенком, Михайлом Драй-Хмарою, Світланою Жолоб та ін.
На хвилі духовного єднання тривало в Черкасах і саме презентаційне дійство, модероване С.Пастушевським і В. Поліщуком, а відповідний тон задала заслужена артистка України, бандуристка Наталія Мамалига, виконавши гімн Польщі, нашу популярну «Ой у лузі червона калина» та «спільну» ‒ «Гей, соколи»… Стефан Пастушевський передав вітальний лист і символічні подарунки від мера Бидгощі присутньому на дійстві міському голові Черкас Анатолієві Бондаренку. Звісно, черкаський мер «адекватно відповів», зауваживши на розгортанні побратимських стосунків наших міст.
Під час велелюдної презентації, природно, найбільше звучала поезія, українська і польська. Усі «присутні у збірці» й на самій презентації черкаські поети читали один свій вірш українською, а С.Пастушевський або Л.Загнітко читали цей же твір польською. Польських же авторів представив сам шанований пан Стефан. Звісно, кожен із авторів отримав примірник антології, як і присутні на презентації працівники бібліотек міста. Були дружні бесіди, обміни подарунками (книгами, журналами), фотосесія, інтерв’ю…
Черкаські письменники зібрали і передали через С.Пастушевського чималу бібліотечку книжок для українських дітей-переселенців у Польщі.
Природно, що під час зустрічі були означені плани на майбутню співпрацю, зокрема заступниця директора Кам’янського історико-культурного заповідника, письменниця Таміла Чупак запросила польських друзів до Кам’янки, де створюється музейна експозиція про польських діячів на Кам’янщині. Гендиректорка Шевченківського національного заповідника в Каневі, письменниця Валентина Коваленко казала про польські сторінки історії нашої Святині…
Звичайне і те, що на презентації так чи інакше звучала слово «війна», яку веде Україна з одвічним ворогом ‒ ординською московією, як і слово «перемога», що її ми в тій війні обов’язково здобудемо.
Володимир ПОЛІЩУК