У Будинку письменників відбулась презентація нової книжки відомого поета Василя Солов’я

Рвуться струни наші золоті,

Виграє на них жорстокий час.

Добре, що в реальному житті

Донкіхотство є побіля нас.

 

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Ці рядки стали епіграфом до нової  книжки Василя Солов’я «Околиця щастя», вже десятої у його творчому доробку, ошатно випущеної видавництвом «Український пріоритет».

На презентаційному літературному вечорі у Будинку письменників автору, лауреату літературних премій Володимира Сосюри і Павла Тичини,  допомагали поет-шістдесятник Петро Засенко і редактор поетичної збірки Олесь Шевченко. Ювіляра привітали Голова НСПУ Михайло Сидоржевський, відомі українські поети Анатолій Качан, Василь Герасим’юк. Раїса Талалай, Валентина Козак, однокласниця з Бровківської середньої школи, що на Житомирщині, Надія Свинарчук.

Присутні захоплено слухали поезії Василя Солов’я в авторському прочитанні, а потім стали просити його прочитати окремі вірші на їхні замовлення.

І справді, як відзначив Олесь Шевченко, поетичні метафори автора вражають читача чи слухача своєю раптовою незвичайністю, казковою мальовничістю, народною правдивістю:

 

Причамрів соловей у бузковому димі,

Що сотається із шелестких чагарів.

Покришив карасям став доріжкою диню,

Щойно вечір за греблею вкрай догорів.

 

Вечір, місяця узявши паляницю,

До ночі свататись подавсь

 

У білі сніги впало сонце червоне,

У синім тумані горить небокрай

 

Золотими мечами тополі

По Вкраїні довкруж піднялись.

 

Оплавок свічки різав очі

Холодній темряві нічній

Доки її зненацька в клоччя

Порвали півні голосні

 

Поміж лагідних снів

Падав потайки сніг,

Простирадлом в дірках

Вкрив подвір’я і дах

 

Звиснула на обрій залізниця

Наче руки трепетних прощань

 

Щербатим штахетником хата вдови

Весняні вітри розчесала

 

Там білозубо лемеші сміються

Розкривши губи розімлілих скиб

 

Обрій зненацька замружився

Здавалося без причин.

Заходу ружі за Ружином

Вітер ущент столочив

 

З хмаровиння мов з чорних літер

Щось поривом писалося злим.

Осокою порізався вітер

І червоним усе залив.

 

Одягались химери в сутінь

І блукали в селі між хат

 

Бився вітер як чорний ворон

І ворота з тинів знімав

 

  Вже серпень клени заіржавив

І смутком обрії підпер

 

У нашу випещену пам’ять

Упрягся осені візник

Дійсно, таку поезію хочеться тримати ближче до руки. Вона зворушує мислення і зігріває душу, допомагає нам бачити глибину краси українського світу.

 

На фото (зліва направо): Петро Засенко, Василь Соловей, Олесь Шевченко

 

Пресслужба НСПУ

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.