У Берліні обговорили роль літератури в розкритті теми Голодомору

346

Дискусія навколо відображення складних тем історії у літературі відбулася у суботу в Посольстві України в ФРН у рамках Місячника пам’яті жертв Голодомору.

Участь у заході взяли відомий український письменник, президент ПЕН-Україна Андрій Курков, літературний перекладач, лауреат премії Драгоманова Клаудіа Дате, журналісти, представники громадськості, дипломати, повідомляє ukrinform.ua.

Особливу увагу буде приділено темі Голодомору в Україні 1932-33 років. Присутні погодилися, що подекуди цій тематиці наразі приділяється більше уваги за кордоном, аніж у самій Україні, що потрібні нові художні форми, аби зацікавити молодих людей, адже кількість живих свідків, які могли би розповісти про страшні події, стає все меншою.

«Молодь більше цікавиться проблемами сьогодення, а не історичними», – зауважив Курков. Він вважає, що цій віковій категорії підходять сучасні форми «без ідеологічного тиску, без ідеологічного впливу, який молодь відкидає».

Дате погоджується, що сучасне покоління має цю «історичну прогалину», і якщо її не заповнити, пам’ять може зникнути. Вона вважає важливою просвітницьку роль літератури, але насамперед аудіовізуальних форм, які могли б достукатися до сердець на конкретних прикладах, історіях окремих людей. «Молодь часто не дуже довіряє старшому поколінню, але вірить інформації, отриманої з популярних джерел», – додає перекладачка і авторка.

Відомий німецький журналіст Ріхард Герцингер у бесіді з кореспондентом Укрінформу зауважив, що тема Голодомору дуже політизована і є дуже «вибухонебезпечною». Те, що петиція з закликом визнати Голодомор геноцидом українського народу, подана до німецького Бундестагу, розглядається так довго, пов’язано як з небажанням «дратувати Путіна», так і побоюванням інших політичних наслідків.

«У Німеччині багато хто не має симпатії до нинішнього режиму в Росії та саме через це закликають бути особливо обережними, аби не провокувати», – каже журналіст. Він також нагадує, як погіршилися відносини Берліна з Анкарою після визнання Бундестагом вбивства вірмен за часів Османської імперії геноцидом. Німецькі політики не хочуть повторення ситуації. До того ж, є побоювання, що інші народи будуть вимагати визнання несправедливостей, які мали місце в їх історії.

Втім, співрозмовник агентства впевнений, що зусилля, які робить українська сторона, зокрема, Посольство, слід продовжувати, адже «хто не кричить, того не почують», це викликає дискусію. Він також припускає, що німецький політикум міг би знайти якесь компромісне рішення, «побудувати міст» – прийняти, наприклад, резолюцію, в якій не буде вжито слово «геноцид», а, приміром, «особливий злочин тоталітаризму 20 сторіччя», який буде засуджено та таким чином висловлено солідарність з Україною.

Герцингер є одним з небагатьох німецьких журналістів, який порушує тему Голодомору в ЗМІ. Він неодноразово бував в Україні, зокрема, у вересні цього року в черговий раз відвідав меморіал жертвам Голодомору в Києві.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!