Твитература в наступі

220

Користувачі
інтернету від дітей до президентів давно вже встигли полюбити Twitter.com, де
можна знайомитися зі світовими новинами й висловлювати свою думку з будь-якого
приводу обсягом до 140 знаків ув одному повідомленні чи месиджі. І ось на цій
основі влітку торік двоє студентів вирішили започаткувати новий жанр –
твитературу.

Алекс Ейсиман і
Емет Ренсин (Alex Aciman and Emmett Rensin), обтяжені читанням багатьох волюмів
з обов’язкового академічного списку літератури, вирішили розпочати переказ
світової класики в обсягу до 20 твитерів на один твір. Автори книжки, укладеної
з твитерів, називаються твитератами, а сам жанр вже нарекли твитературою. Такій
обробці  вже піддались Данте, «Чужий»,
«Гаррі Поттер», «Макбет», «Код да Вінчі», «Мур», «Злочин і покара» та інші
автори й книжки, що їх у повному обсязі не здатні здолати й так переобтяжені
знаннями нинішні студенти.

В інтернеті також
широко рекламується доробок таких твитератів, як Нік Дуґлас і Дейвід Поґ
(вид-во «Ай-Ті Букс»). Але популярності зажив ще й такий самопублікатор, як
Джеймс Бридл з його книжкою «Моє життя у твитах», скомпільованою з постів у
соціальних медіа.

Проте схоже, що
пальму першості в цій галузі можна віддати Олегу Коцареву з його «Неймовірною
історією правління Хлорофітума», що вийшла торік у «Смолоскипі». Докладний
аналіз цього українського есемесного творіння можна прочитати за адресою
http://sumno.com/literature-review/plyus-pejdzherizatsiya-literatury/.

Отже, нову
культуру всьому світові відкривали не тільки наші трипільці. Тепер твитературу
можна купити на Амазон.ком

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!