Цю прозу можна спроектувати на всю Україну – відбулась презентація збірки оповідань Іди Фінк українською

394

18 листопада відбулась презентація збірки оповідань Іди Фінк «Сад  відпливає».

«Сад відпливає» – це друга книжка Іди Фінк, видана у перекладі українською у жовтні цього року . Про це повідомляє vaadua.org.

Перша книга «Подорож» вийшла друком у 2017 році.

Іда Фінк – письменниця, яка походила з єврейської родини, але писала польською мовою. Писати почала пізно, залишила лише дві книжки: роман «Подорож» і збірку оповідань «Сад відпливає», але тим не менш її вклад в літературу дуже значний. Твори Іди Фінк вивчаються в школах Польщі та Ізраїлю. В Польщі її твори включені до випускних іспитів. Дана презентація приурочена до 100-річчя з дня народження всесвітньовідомої письменниці.

Подія відбулась у рамках громадської ініціативи «Рік Іди Фінк на Тернопіллі», за участі перекладачки творів Іди Фінк українською – редакторки порталу «Culture.pl», есеїстки, співробітниці Інституту Адама Міцкевича (Варшава) Наталки Римської.
Гостями зустрічі стали також члени Ініціативної групи «Рік Іди Фінк на Тернопіллі»
Олександр Степаненко – громадський діяч, голова громадського об’єднання «Гельсінська ініціатива-ХХІ», член правління Української Гельсінської спілки з прав людини з 2006 по 2013, та з 2016 року, ініціатор програмного напрямку «Спільна спадщина» у роботі громадського об’єднання «Гельсінська ініціатива-ХХІ» та Тетяна Федорів – краєзнавець, головний спеціаліст відділу туризму та охорони культурної спадщини Збаразької міської ради.

Організатор зустрічі – Студія «Діє-Слово».

«Я не можу це інакше описати – ці тексти мене просто не відпускали. Я розуміла, що так, як ці тексти на мене впливають, вони впливатимуть на інших читачів, котрі не можуть прочитати цього в оригіналі. Минуло трохи часу від моменту, коли я це прочитала і моменту, коли я взялась це перекладати і шукати видавця. Я вважаю, що той хто довго читає, не має шансу не потрапити в полон текстів цього стилю. Іда Фінк казала, що вона пише «пошепки» – як виглядало повсякдення Голокосту я могла зрозуміти лише з її текстів.

Таке явище як Голокост чи Голодомор в уяві людина, котра живе в мирний час чи відносно мирний не поміщається, бо людина не може уявити, як це відбувалося, як це тривало, бо це не був один момент, – це тривало днями, місяцями, роками, при цьому люди мусили якось жити, якось вирішувати прості проблеми: роздобути їжу чи дрова з вугіллям на опалення, при цьому вони могли закохуватися, і так далі. Оце звичне життя у незвичних обставинах – це досвід багатьох українців, які лишилися на окупованих територіях і так само мусили змагатися зі щоденними завдаваннями. Нажаль, воєнна проза Іди Фінк для українців сьогодні не є історичною – вона актуальна»–  розповіла Наталка Римська.

Також Наталка розповіла про свої власні враження від прози Іди Фінк, про її актуальність, та навіть про свої біографічні збіги із життям Іди Фінк – як дитинстві відвідувала музичну студію при Львівській консерваторії, тій самій, де вчилась письменниця.

 

«Проза Іди Фінк – альтернативна, тому що з одного боку вона стосується конкретних місць, в першу чергу Збаража, а з іншого боку, насправді, дуже універсальна, – її можна спроектувати на всю Україну і на всю Східну Європу і, навіть, деякі ситуації повинні знаходити відгомін і в сучасній свідомості. Нам хотілось би, щоб ви побачили історію Голокосту через долі конкретних людей і долі конкретних місцевостей, – дуже близьких, щоб ми не сприймали Голокост відсторонено, тому що свідками Голокосту були всі – жити в той час і не помічати трагедії було неможливо.

В тій чи інший мірі хтось був співучасником, пасивним спостерігачем. Далеко не всі звісно могли виступати в ролі героїв-рятівників. Ми не вправі зараз роздавати якісь оцінки, судити тих людей, але спектр дій або бездіяльності в тих умовах був величезний. Всі люди в кожному місті були причетні, тому ми вважали, що проза Іди Фінк в Україні буде читатись» – пояснив під час презентації Олександр Степаненко, який, за словами Тетяни Федорів, є «рушійною силою» та головним ініціатором того, щоб все заплановане до фестивалю 100-річчя Іди Фінк у Збаражі, включаючи публікацію книжки, стало можливим».

Супроводжуючи свою розповідь архівними фотографіями, Тетяна Федорів розповіла історію родини Іди Фінк, та про трагічну історію єврейської громади Забража.

Подивитись запис зустрічі можна за посиланням:

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!