Публікуємо основні тези з інтерв’ю міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка телеканалу FREEДOM. При цьому варто зазначити, що і журналісти телеканалу, і міністр під час розмови послуговувалися виключно російською мовою.
(…) Є офіційні представники російської культури типу співачки Ганни Нетребко, які підтримують російську агресію. Їм немає місця у цивілізованому світі, нехай виступають у Тайзі.
Другий аспект стосується використання творів класиків, у тому числі російської культури у загальносвітовому та українському просторах. Українські театри відмовилися виконувати твори композитора Петра Чайковського. В нас тут є своя дискусія. Наприклад, Національна академія поки що думає, чи відмовитися від імені Чайковського.
І третій аспект: використання тих російських класиків, які мають відношення до України. Наприклад, Булгаков — киянин. Наш музей переосмислив експозицію. Це актуальне питання. Не значить, що ми перестаємо читати Пушкіна, слухати Чайковського. Але виносити їх із культурного простору України ми точно зобов’язані, тому що свідома політика імперіалізму і російської, і царської імперії була в тому, щоб насаджувати на теренах, які вони контролювали в цей момент, російські наративи. Ці наративи несуть війну. І відмова від них, перехід на європейські світові приклади творів мистецтва, культури, діячів культури — зараз якраз найактуальніший. Тому дуже радий, що українські театри переосмислюють свій репертуар і насичують не лише прем’єрами, а й цікавими виставами. Замінюють, наприклад, того ж “Лускунчика”.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
(…) Моєму молодшому синові сім років. Ми свідомо перейшли вдома українською мовою, як тільки народився син. І, звісно, з вулиці він іноді приносить російські слова. Але він говорить російською з акцентом. Він знає три мови. Зараз вільно розмовляє англійською, а російською спілкується найгірше.
(…) Ми говоримо про те, що зараз необхідно як мінімум тимчасово до перемоги України призупинити будь-яку культурну співпрацю з Росією, тому що, як і російська пропаганда, медіа, так і російська культура є частиною військового тиску Росії на цивілізований світ. Ми не говоримо про відмову назавжди. Ми говоримо про те, що потрібно зробити зараз. Це призведе до переосмислення впливу та значення російської культури стратегічно. Це дозволить українським культурним представникам показувати все краще, чим багата українська культурна спадщина.
(…) (Про «інформаційний Рамштайн») Ми зараз обговорюємо проведення великого міжнародного форуму або у Парижі, або у Варшаві. Переговори йдуть, і я сподіваюся, що нам вдасться найближчим часом узгодити тих, хто, крім нас, буде лідером цього процесу.