У Львові у межах Форуму видавців відбулася зустріч з
популярною у Європі німецькою письменницею угорського походження Терезією Морою
та перекладачкою її книги «День у день» (на українську мову) Христиною
Назаркевич.
Модератор зустрічі, український літературознавець, есеїст,
публіцист, перекладач Юрій Прохасько під час розмови з Терезією Морою зазначив:
«При першому читанні ця проза вразила мене. Це проста проза, яка справляє
складне враження, і, водночас, це складна проза, яка справляє просте враження.
Щось таке я бачу і читаю вперше».
Натомість Терезія Мора не вважає свій твір складним. «Кожен
пише так, як він може писати. Я працювала над книгою чотири роки. Перші два
роки вона не мала якоїсь такої мови оповіді. Звичайно, вона не могла бути
написана у формі «я», бо це про героя, який майже не говорить. Я не дуже добре
себе почуваю в авторіальній оповіді. Два наступні роки пройшли над тим, щоб
наважитись написати так, як я думаю, – постійна зміна перспектив. Тут насправді
немає нічого складного. Достатньо прочитати півсторінки чи сторінку, щоб
зрозуміти, як написана книжка. Щодо складності почуттів, які виникають у
читача, – то це залежить конкретно від адресата».
З її слів, головний герой книги – біженець від громадянської
війни. «Я думала про моє рідне місто в Угорщині. Що б відчувала я, якби там
спалахнула війна. Два роки я думала, що відчувала би гнів та страх, та потім
зрозуміла, що в мене виник би сором, який залишався би до кінця днів. Всі ці
почуття акумулюються, назбируються у героя мого роману», – каже Терезія Мора.
Під час зустрічі з читачами вона також згадала свою першу книгу
під назвою «Дивна матерія».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Це зовсім інша книга. Це було ніби узагальнення всього
того, що я пережила до 19 років мого перебуванні в Угорщині. Коли я її
написала, то подумала: «Досить. Ось, що я хотіла сказати про своє дитинство,
тепер я хочу стати письменницею. Тобто, треба написати роман, який би мене
зробив письменницею і він має містити усе, що я знаю про життя і літературу», –
каже Мора.
Своєю чергою Христина Назаркевич розповіла, що робота над
перекладом книги тривала недовго, мовляв значно довше довелось шукати видавця
для цієї книги в Україні.
«Ми з Терезією дуже різні люди, та, думаю, якби я написала
книжку, то це була б саме ця книга», – резюмувала Х.Назаркевич.