Телеканали не готувалися до переходу на українську, а недбало та примітивно зробили це в останню мить — заява Нацради

242

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 26 липня заявила, що телеканали не готувалися до переходу на мовлення українською мовою протягом двох років, як це передбачав закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а зробили це в останню мить «недбало, примітивно й формально». Про це повідомляє detector.media.

Регулятор зазначив, що телеіндустрія виявилася непослідовною в питанні захисту мови.

«Одні гравці цього поля одразу проігнорували вимоги закону, скористалися цим для виграшу в конкурентному змаганні, — і тим самим намітили розбрат в індустріальному полі. Інші, недовго це терпівши, щойно переживши рейтингові втрати кількох днів, теж вдалися до порушення закону. Лише поверхнево — поки що — аналізуючи причини цих втрат, можна назвати низку причин. Одна з них — категорично низька якість озвучання, що різко відштовхнула навіть ту частину аудиторії, яка хотіла дивитися українською! Мовники не готувалися до переходу на мовлення державною мовою два роки, які відвів на це законодавець — зробили це в останню мить недбало, примітивно й формально. Прикро, що якість озвучення і дубляжу, які були і залишаються особливою гордістю кінопрокату протягом багатьох років, недоступна деяким телеканалам навіть за умови нечуваної досі фінансової підтримки з боку власника», — йдеться в заяві.

У Нацраді кажуть, що замість створення якісного телепродукту канали поставилися до цього «формально і навмисно спрощено, щоб потім апелювати до падіння рейтингів і втрати доходів». Регулятор вважає, що до цього призвели недосконалості в законодавстві — мовники розуміють, що наразі відсутні інструменти для покарання за порушення закону.

«Що маємо робити невідкладно? Маємо удосконалити законодавство, а також нарешті взятися за розробку економічних важелів: від штрафів і, що найважливіше, — до системи державних грантів на створення україномовного контенту високої якості, державних преференцій для тих, хто виробляє цей продукт, до програми заходів, в яку будуть включені всі потужні гравці медіа та кіно — щодо вироблення цілої стратегії якості та цінностей у створенні україномовного ринку. Адже наша мова того варта», — зазначається в повідомленні.

Нацрада закликала внести у законодавство зміни, необхідні для унормування відносин держінституцій і медіаіндустрії, маючи на меті реальне забезпечення функціонування державної мови. Мовників регулятор просить дотримуватися законодавства та докладати всіх зусиль, аби українська мова посіла гідне місце в ефірах і на онлайн-майданчиках.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення відповіла на критику на свою адресу та уточнила, що виконання закону про мову має контролювати Уповноважений із захисту державної мови, а саме: виявляти, визначати порушення та реагувати на них.

«Просте акцентоване надсилання листів регулятору – це слабкість, яку треба замінити роботою над законодавчим удосконаленням інституту Уповноваженого. Національна рада, своєю чергою, контролює виконання телеіндустрією закону України “Про телебачення і радіомовлення”, а також закону “Про кінематографію” виключно щодо квоти демонстрування національних фільмів та щодо розповсюдження чи демонстрування телерадіоорганізаціями творів, розповсюдження і демонстрування яких заборонено законодавством про кінематографію (ст. 70 закону України “Про телебачення і радіомовлення”)», — заявив регулятор та звернув увагу, що питання розвитку та популяризації мови залишається «інструментом у політичної війні».

Нагадаємо, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України». Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

14 липня 2021 року Конституційний Суд України визнав конституційним закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

З 16 липня 2021 року в Україні набули чинності норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що передбачають збільшення присутності української мови в публічному просторі. Ці норми стосуються сфери культури й розваг, туристичної сфери, книговидавництва та роботи книгарень, кіновиробництва, демонстрування фільмів у кінотеатрах і на телебаченні. Зокрема, відтепер усі фільми та серіали телеканали повинні транслювати українською мовою. Відповідно, фільми, створені іноземною мовою, мають показувати з дубляжем або озвучкою державною мовою. Водночас, на стримінгових плафтормах поряд з українською мовою фільми можуть мати аудіодоріжки іншими мовами.

«Медіа Група Україна», «1+1 медіа» та Megogo висловилися щодо нових норм мовного закону. Представники Національної суспільної телерадіокомпанії України, «1+1 медіа», «Медіа Групи Україна», медіахолдингу «Люкс», «Еспресо», 5-го, Прямого каналу та радіохолдингу «TAVR Media» в опитування «Детектора медіа» розповіли, що треба медіаринку для створення україномовного контенту, а також про мовні квоти й систему заохочень.

17 липня телеканал «Україна» показав серіали «Незабута», «Німа» та «Втікачі». Вони транслювалися російською мовою з українськими субтитрами. 20 липня Тарас Кремінь сказав, що Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови зафіксував порушення мовного закону шістьма українськими телеканалами: «Інтер», «Україна», «Мега», «НТН» та «К1». У відповідь на звинувачення омбудсмана StarLightMedia заявила, що один випадок трансляції контенту російською мовою не суперечив мовному закону, а другий випадок стався через технічний збій. Канал «Україна» теж відкинув звинувачення мовного омбудсмана.

Також Кремінь повідомив, що звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з проханням застосувати до цих телерадіоорганізацій визначені законодавством санкції. Натомість регулятор заявив, що не отримував жодних скарг.

19 липня «1+1» показав серіал «Свати» в українському дубляжі. Однак в соцмережах та на сайті каналу глядачі з різних причин почали висловлювати невдоволення цим дубляжем – скаржилася як на якість дубляжу, так і просто на українську мову. 23 липня група «1+1 медіа» повідомила, що транслюватиме фільми та серіали мовою оригіналу, а на українську переходитиме поступово. Це рішення медіагрупа ухвалила «виходячи з тлумачень нормативно-правових актів, роз’яснень від профільних органів та чинного законодавства». Медіаюрист ГО «Інститут масової інформації» (ІМІ) Алі Сафаров сказав, що Уповноважений з захисту державної мови та Національна рада з питань телебачення і радіомовлення мають право і обов’язок застосувати санкції до порушників мовного законодавства.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

Прокоментуєте?