21 липня після «планового ремонту» росія поновила транспортування газу «Північним потоком-1», проте наразі заповнила його лише на 40%.
Очікується, що Росія влаштує країнам Європи газовий шантаж. При цьому, чим ближче до осені і зими, тим жвавішатимуть корисні ідіоти путіна в країнах Європи і за океаном. Бункерний тиранозавр сподівається, що керівники західних країн не витримають газового шантажу росії і почнуть скасовувати санкції і зменшувати військову допомогу Україні – в обмін на російський газ для споживачів (читай: виборців). Принаймні, перші ластівки вже «пролетіли» (канадська турбіна для Німеччини).
Також росія надалі буде просувати тему продовольчого (зернового) шантажу, звинувачуючи в зриванні поставок українського зерна Україну і США. Задум тут теж зрозумілий: путін хоче спровокувати голод у окремих країнах Азії і Африки і очолити рух країн «третього світу» проти «гегемонії» США і країн Заходу. Такий собі римейк «Повстаньте, гнані і голодні…» Розрахунок на те, що в тій же Африці мало хто розуміє, що ж насправді відбувається в далекій Україні, відтак куплені кремлем афрожурналісти і афрополітики розкажуть все так, як треба путіну.
Ще одна сторона шантажу голодом – це може спровокувати нові масові хвилі біженців з країн «третього світу» до Європи, що, за розрахунками бункерного стратега, призведе до посилення правих і лівих радикальних рухів у європейських державах. Не є таємницею, що і «праві», і «ліві» в цих країнах перебувають «на довольствії» у кремля і діють за його вказівками.
Що означає «посилення» радикальних рухів? Масові протести, погроми, сутички з правоохоронцями і т.ін. Це може призвести і до суспільно-політичних трансформацій, відставок урядів, інфляції, зростання цін, безробіття і посилення загальної нестабільності.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Тобто, газовий і продовольчий шантаж кремля – така собі довгограюча платівка, яка, за задумом путіна, має збурити і дестабілізувати суспільні настрої не лише в країнах «третього світу», а й у країнах західної демократії. Що, в свою чергу, зменшить можливості Заходу в питаннях допомоги Україні і в санкційній політиці.
Ось такі, здається, фантазії в бункерного карлика. Ми знаємо, що вони не здійсняться, але це залежить від українського війська і від наших союзників по антипутінській коаліції.
Михайло Сидоржевський