Таємничий Лесь Лозовський: у Києві познайомлять із постаттю забутого художника

15 грудня в Українському Домі пройдуть лекція, дискусія та музичні виступи, присвячені митцю, вбитому за загадкових обставин 100 років тому.

Сьогодні кияни мають змогу відкрити нове ім’я в історії українського мистецтва. Лесь Лозовський прожив коротке та неймовірно насичене життя між революцій та в атмосфері розквіту мистецького життя Києва.

У 2022 році виповнилося 100 років з дня смерті художника. 22 березня 1922 року Лозовського знайшли вбитим у власному помешканні за загадкових обставин. Йому було всього 22 роки. Зріла частина життя художника припала на 1917-1922 роки, коли він навчався в заснованій Георгієм Нарбутом Українській академії мистецтв. У цей час влада у Києві змінилася 14 разів, але мистецьке життя міста буяло попри все.

Лесь Лозовський. Фото 1916 року

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Робіт Лозовського збереглося зовсім мало, але кожна з них вражає. Він вчився у Олександри Екстер, Олександра Мурашка, Михайла Бойчука та був дуже близьким зі своїм вчителем Георгієм Нарбутом. Є версія, начебто Нарбут передав своєму найталановитішому учневі секрет темпори — тому його роботи виглядають такими насиченими.

Художник ілюстрував книжки Павла Тичини, Михайла Коцюбинського і навіть «Заповіт» Тараса Шевченка. Розробив власний шрифт, яким послуговувався під час оформлення книг та нот. Він міг би посісти визначне місце в українському та світовому мистецтві. Але його життя трагічно обірвалося, а творчість була забута на довгі роки.

Познайомити поціновувачів мистецтва з цим самобутнім автором покликаний одноденний проєкт «Лесь Лозовський: подолання смерті».

«Про Леся Лозовського я дізналася у 2020 році, коли працювала в Національному художньому музеї, — пригадує кураторка проєкту, мистецтвознавиця Дар’я Придибайло. — Сучасний український художник Борис Кашапов розповів, що є такий забутий і маловідомий автор, ім’я якого зникло з історії українського мистецтва. Як представник нового покоління митців авангарду мав би стати квітом нації. Я занурилися у пошуки інформації про нього, познайомилися з роботами, які зберігаються у музеї — а це колекція з кількох малюнків та понад 20 книжкових обкладинок».

Цього року до роковин з дня його смерті у Києві планувався повноцінний мистецький проєкт, який через повномасштабне вторгнення не відбувся. Але виставку-триб’ют Лесю Лозовському вдалося представити у музеї сучасного мистецтва MARe в Бухаресті.

На виставці покажуть «Богородицю» Леся Лозовського. Фото: Український Дім

«Життя і творчість Леся Лозовського ілюструє історію нашої культури, — звертає увагу Дар’я Придибайло. — Він пов’язаний з багатьма іншими важливими постатями, як Олександра Екстер, Михайло Бойчук, Георгій Нарбут та інституціями, як НАОМА та Національний художній музей України. Ця сторінка була вирвана з нашої історії, прихована. Тому сьогодні важливо перевідкривати її, щоб зрозуміти якою є українська культура та ким є ми.

Особливої актуальності проєкт набуває цьогоріч. Не лише через дату, а й через повномасшабне вторгення росії в України. Ми бачимо, що історія повторюється, українську культуру намагаються знищити. Як і сто років тому, викрадають роботи, вбивають митців та руйнують музеї. Проєктом ми звертаємо увагу не лише на постать Лозовського, а й на роль митця в суспільства, на сучасну культуру».

Протягом дня відвідувачам проєкту доступна медіаінсталяція «Портрет моєї душі» (автор — Дмитро Тельнюк, музика — Катерина Гривуль та Максим Шалигін), що презентує роботи Леся Лозовського, які збереглися. Виставити оригінали через воєнний стан сьогодні неможливо. Чимало з них демонструються широкому загалу вперше. Також покажуть його картину «Богородиця» (1921) з приватної колекції Stedley Art Foundation.

«Лесь має свій унікальну та неповторну манеру, авторський стиль. Ще під час студентських виставок академії мистецтв його відмічали як найкращого учня Нарбута», — підкреслює кураторка.

Також в програмі — розмова про художника з провідними мистецтвознавцями, колекціонерками та дослідницями, лекція та експериментальна музика. Музична частина є невипадковою, адже Лозовський зробив багато обкладинок, зокрема до музичних нот.

vechirniy.kyiv.ua