Свіча, що не згасає

23 жовтня у Спілці письменників України
відбувся вечір «Поетичний Світ Валерія Іллі», на якому було вшановано пам’ять
одного з найяскравіших представників «Київської школи», поета Валерія Іллі (23
червня 1939 – 27 липня 2004) з нагоди 70-річчя з його дня народження.

Вечір вели Микола Ткач та Володимир Осипчук.

Своє добре слово про поета й власні спогади
про зустрічі з ним висловили Василь Рубан, Наталка Поклад, Валентина Отрощенко,
Василь Довжик, Богдан Островський, Тарас Силенко, Станіслав Шевченко, Сергій
Гальченко, Всеволод Ткаченко, Валентина Козак, Микола Луговик, Павло Скочок,
Раїса Лиша, Юрій Вівташ.

Як слушно зауважила у своєму виступі поетеса
Наталка Поклад, «За життя Валерій Ілля видав лише три поетичних збірки:
«Сварга», «За туманами – ковалі», «Розширеними очима». Але в цих збірках
містилося дуже багато. Поет так і дивився на довколишній світ «розширеними
очима». У книзі «Сварга» можна побачити всю мозаїку української душі від
народження до погребу».

Валерій Ілля писав наскрізь метафоричні
поезії. У передмові до «Сварги» говориться, що «він першим на початку
шістдесятих звернувся до поетики вільного вірша. Першим дав зразки
метафоричного та симфоричного (авторський термін Валерія Іллі) письма без
проміжних неметафоричних структур, чого ще не було у світовій поезії. Його
поезія є послідовно релігійною (за визначенням самого автора)».

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Виступ Миколи Ткача відрізнявся особливою
філософічністю. М. Ткач акцентував увагу слухачів на на такому явищі, як
«медитативна творчість на інтуїтивно-чуттєвому рівні. Це дано лише такій
людині, котра має щире ставлення до світу, й у собі правдива».

Відбулося обговорення справ щодо вшанування
пам’яті Валерія Іллі. Готується видання двотомника поетичної та публіцистичої
спадщини поета-мислителя  за
упорядкуванням  Валентини Отрощенко.

Також говорили про необхідність впорядкування
могили поета на Лісовому цвинтарі.