Сумський прозаїк Олексій Столбін відзначив ювілей

419

Сумський прозаїк
Олексій Столбін відзначив ювілей. Він народився 3 листопада 1922 року в
прикордонному російському селі Тьоткіне, що на Курщині, за кілька кілометрів
від Білопілля – українського міста, що дало світові видатного лірика Олександра
Олеся. Батько – корінний росіянин, матма – українка з Волині. Змалечку полюбив
книжки Миколи Трублаїні, Михайла Коцюбинського, Івана Франка, зачитувався
Тарасом Шевченком.

Чи то так розпорядилася доля, чи то збіг
обставин, але ще в юному віці він разом з мамою переїхав до Конотопського
району, що на Сумщині. Відтак Україна стала його другою батьківщиною, до якої
пригорнувся люблячим серцем і душею.

Там підростав, убирав пахощі рідного слова,
аби через роки стати професійним письменником, написати ціле гроно дитячих
книжок, на яких виросло і виховалось не одне покоління юних читачів.

Приємно бачити Олексія Петровича в колі учнів.
Педагог за освітою, він понад три десятиріччя свого життя віддав школі,
пройшовши шлях від учителя сільської восьмирічки до першого заступника
завідувача обласного відділу народної освіти. Має низку медалей, відзнак,
почесних грамот за освітянські здобутки. А ще – учасник бойових дій у Великій
вітчизняній війні, як механік обслуговував літаки ескадрильї під Смоленськом.

І всі роки – писав, писав, писав… У його
творчому доробку – 26 окремих видань, за що удостоєний премій Миколи Трублаїні
(того самого, яким зачитувався в дитинстві) та імені Миколи Хвильового,
прийнятий до Міжнародної асоціації дитячих письменників. І цими днями в
сумському видавництві «Мрія» вийшло «Вибране» ювіляра.

Він і досі не полишає письменницької праці –
друкарська машинка «Ятрань» вірно служить господареві. Тож хай і надалі не втомлюються
її клавіші залишати на папері нові і нові рядки.

З роси і води, осінній Ювіляре.

Джерело – Літературна Україна

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!