Одна доба існування Карпатської України для закарпатців
стала цілою епохою історичних подій, які так і не знайшли ще однозначного
трактування серед науковців та пересічних українців.
Новий погляд на передумови створення, обставини існування
Карпатської України та її роль в утвердженні української державності пропонує
дослідник, доктор економічних наук Станіслав Аржевітін у своїй
науково-документальній книзі «Карпатська
Україна: епоха в добі».
865-сторінкове видання, що побачило світ у вінницькому
видавництві «Тезис», складається з трьох частин. В першій – «Per aspera…»
висвітлено непростий шлях закарпатців до ідеї самовизначення, авторське бачення
походження політичного русинства на теренах краю, проаналізовано соціальний,
економічний та політичний стан на Закарпатті в першій половині ХХ ст.,
окреслено внесок письменників у розвиток національно-патріотичного руху,
узагальнено політичне життя українців по цей бік Карпат, що передувало
виникненню і поширенню національно-визвольного руху на Закарпатті.
У другій, основній, частині книги « На першопорозі
самостійництва: Карпатська Україна» послідовно подано еволюційний шлях
пробудження українського національно-патріотичного руху на теренах краю в
першій половині ХХ ст. та значення
емігрантів в ньому, проведено паралель із визвольними змаганнями в інших
регіонах України, насамперед в Галичині, визначено державно-правові прерогативи
автономії, оцінено дії тодішніх наддержав навколо Підкарпатської Русі,
виокремлено роль партій і рухів, і особливо Українського Національного
Об’єднання (УНО) та «Карпатської Січі».
Окремі розділи присвячено діям уряду Волошина та Сойму Карпатської
України, подіям 13-14 березня 1939 року та на Красному Полі. Як банкір, автор не оминув тему грошово-кредитної системи
новоспеченої держави.
«Відлуння» – третя частина книги – присвячена
дослідженню тему патріотичного
націоналізму і боротьби його провідників з комуністичним режимом. Читач має
змогу на основі рідкісних джерел радянських спецслужб дізнатися про долю
активістів Карпатської України, які опинилися в лабетах «СМЕРШу». Автор дає можливість читачу, зіставивши
подані численні спогади очевидців і архівні матеріали, самому робити висновки.
Цікавою знахідкою для дослідників стане публікація в повному обсязі карної і
вчительської справ першого і останнього Президента Карпатської України
Августина Волошина. Кілька сотень поданих світлин візуально відтворюють
атмосферу тих подій.
“Ексклюзивом» книги, на думку наукового редактора та
рецензента книги Дмитра Вєдєнєєва, доктора історичних наук, полковника,
завідувача кафедри Національної академії СБУ,
є використання унікальних і невідомих українцям документальних
матеріалів радянських спецслужб. У виданні використано архівні кримінальні та
оперативно-розшукові справи, інформаційно-аналітичні документи радянських
органів держбезпеки, які зберігаються в Управлінні СБУ в Закарпатській області
та м. Києві. Цікавими для дослідників української діаспори будуть віднайдені
Аржевітіним спецповідомлення органів держбезпеки стосовно політичних
організацій карпатської еміграції в США й Чехословаччині. Уклав автор і список священників
Мукачівської греко-католицької єпархії, чиї архівні кримінальні справи
зберігаються в УСБУ в Закарпатській
області, інші інформаційні матеріали НКВС-НКДБ-МДБ УРСР.
Цінними є узагальнені відомості про структуру нелегальної
мережі ОУН Закарпаття 1944 – кінця 1948 р., її ватажків, акцій збройного
підпілля, втрати сторін. Опубліковані протоколи допитів учасників підпілля
також є пізнавальними з погляду вивчення минулого руху ОУН та УПА. Мовою
документів розповідається про радянські оперативно-бойові удари та репресії
проти нелегалів ОУН, духовенства, інтелігенції, інших верств населення.
Як зізнався автор, ця книга є першою у трилогії про
національно-визвольний рух на Закарпатті. Наступні, робочі назви яких «ОУН на
Закарпатті» та «Група Штаєра з Колочави», будуть продовженням висвітлення
боротьби за незалежність України на теренах краю. Саме закарпатська спроба
проголошення незалежної держави (хоч і вилилася в одну добу) за юридичними
ознаками є найбільш легітимною із п’яти, зроблених до 1991 року. І щоб
вона відбулася закарпатцям потрібно було
пройти не одне століття. Саме ця ідея і закладена у назві книги «Карпатська
Україна: епоха в добі». Й сама книга готувалася
не один рік (не дожив до виходу книжки один із рецензентів видання
доктор історичних наук Омелян Довганич), а віднайденню багатьох засекречений матеріалів він завдячує своїй
посаді народного депутата, яку обіймав два скликання. Не менш кропітким
видалося збирання свідчень очевидців, які у силу певних життєвих обставин не
завжди хотіли розповідати про ті трагічні роки. Так, вдалося розшукати та
отримати спогади секретаря-друкарки Президента Августина Волошина
Ребницької-Вароді Ганни Іванівни. 93-річна бабуся вже років зо 20 як втратила
зір.
Відомий у краї
науковець, краєзнавець та архівіст,
кандидат історичних наук Михайло
Делеган відзначив європейський підхід Станіслава Аржевітіна до самого процесу
підготовки книги. По-перше, у книзі
зібрано документи, які раніше не публікувалися, і на їх основі зроблена спроба
охарактеризувати життя і діяльність діячів світового рівня та головного діяча
історичних подій – простої людини. Причому читач має можливість самостійно оцінити віднайдені
документи. А по-друге, крім
документальних матеріалів, подана величезна кількість свідчень-спогадів живих
свідків тих подій. У радянські часи не було прийнято використовувати такі
методи досліджень і подачі матеріалів.
На презентації видання «Карпатська Україна: епоха в добі»,
яке відбулося 11 жовтня в Ужгороді, голова Закарпатської організації
Національної спілки краєзнавців України зазначив, що через рік відбудеться
святкування 75-річчя Карпатської України і до цієї події потрібно готуватися
заздалегідь. Таким вкладом у відзначення знаменної дати є вихід книги Станіслава Аржевітіна, яка
служитиме вагомим вкладом у формування свідомості як інтелігенції, науковців, так і
підростаючого покоління, вміння ними об’єктивно і справедливо оцінювати
історичні події та осіб, які творили українську державність і продовжують це
робити.
Прокоментуєте?