Нещодавно популярні комікси про молодого бельгійського репортера
Тінтіна було заборонено виставляти на поличках із дитячою літературою й усунено
з «дорослих» полиць у зв’язку з тим, що комікс було визнано расистським. Утім, попри серйозні закиди на адресу коміксу,
кілька тижнів тому відбулася гучна прем’єра фільму Стівена Спілберґа, знятого
за мотивами пригод Тінтіна. В Україні стрічку за скандальними коміксами вперше
показали 3 листопада у 3D- форматі.
Перший комікс про Тінтіна бельгійського
художника Джорджа Ремі (більше відомого як Ерґе) вперше з’явився наприкінці
20-х рр. минулого століття й одразу став бестселером.
Протягом десятиліть книга «Тінтін у Конґо» була синонімом слова «расизм»; у
2004 р. представник уряду Конґо у відповідь на критику з бельгійського боку
сказав, що «це як у часи Тінтіна в Конґо». У 2007 р. громадянин Конґо Бієнвеню
Мбуту Мондондо заявив, що другий випуск коміксу «Тінтін у Конґо», уперше
виданий у 1930-1931 рр., насправді є расистським і почав вимагати, щоби книжку
прибрали з книжкових полиць у Бельгії. Тоді ж Британська Комісія з питань
расової рівності зі свого боку висунула вимогу заборонити «Тінтіна в Конґо»,
мотивуючи свої претензії тим, що у книжці й справді доволі багато расової
упередженості. Одним із найбільш суперечливих епізодів є сцена, в якій жінка з
Конґо схиляється перед Тінтіном зі словами: «Білий чоловік є дуже величний.
Білий містер великий оберіг джу-джу».
Судові процеси з цього приводу тягнуться вже
понад чотири роки, упродовж яких видавці наполягали на тому, що комікс не
расистський, а «патріотичний» (нагадаємо, що Демократична республіка Конґо
стала незалежною лише в 1960 році, до того вона була колонією Бельгії).
Остаточний розгляд справи призначено на 2012 р.
Нинішню
хвилю обурення спричинила світова прем’єра стрічки Стівена Спілберґа «Пригоди
Тінтіна: таємниця єдинорога», що її було знято за мотивами відомих коміксів
Герґе. Із цього приводу у видавництві стверджують, що в часи, коли є література
куди більш небезпечна, комікси про Тінтіна сприйматимуть радше як історичний
факт: мовляв, Ерґе малював так, як сприймали Конґо у 30-ті рр. ХХ ст. «Саме
тому ми робимо незвичний крок, вміщуючи на палітурці захисну стрічку, на якій
попереджуємо про зміст книжки, також ми вміщуємо вступ, у якому пояснюємо
історичний контекст, у якому було написано комікс».
Серед претензій, що їх за останні чотири роки
висували до коміксів Ерґе, крім расизму, були також звинувачення в антисемізмі
(«Метеор», уперше опубліковано в 1941 р.), антиімперіалістичному змісті випуску
(«Синій лотос» про пригоди Тінтіна в Китаї, 1934-1935 рр.), в упередженому
ставленні до совєтського режиму («Тінтін у Країні Рад» 1928 року), а через брак
жіночих персонажів – і в сексизмі.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал