Сьогодні Пересопницькому Євангелію виповнюється 459 років

Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна пам’ятка староукраїнської літературної мови та мистецтва, це переклад Євангелія мовою, близькою до народної. 29 серпня 1561 році його написання було завершено. Про це повідомляє 7dniv.rv.ua

На цій книзі, тримаючи руку, приймають присягу українські президенти. Це безцінна унікальна пам’ятка.

На одній з його сторінок можна прочитати, що Євангеліє “выложено изь языка българского на мову руськую”.

“Мовой руськой” в той час називалася мова, якою розмовляли і писали українці середини XVI століття. Сьогодні фахівці вживають термін “староукраїнська мова”. А Пересопницьке Євангеліє — одна з перших літературних пам’яток, викладених цією мовою.

Вже одного цього факту вистачило, щоб ця рукописна пам’ятка української духовної культури стала для нашої країни національним символом. Саме тому в 1991-му, коли Україна стала незалежною державою, в долі Пересопницького Євангелія стався новий поворот — на великій книзі присягав перший президент країни Леонід Кравчук.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Вибір виявився дуже вдалим, і досить швидко присяга на Пересопницькому Євангелії перетворилася на традицію.

Книга стала незмінним атрибутом всіх президентських інавгурацій, які знала Україна: Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Віктор Янукович і Петро Порошенко — всі вони давали клятву, поклавши руку на Євангеліє з Пересопниці.

Після цього фоліант повертали в книгосховище Національної бібліотеки ім. В. Вернадського.

Пересопницьке Євангеліє – книга вагою 9 кг 300 г, писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм – символ духовної спадкоємності та давньої культурної традиції України. Книгу створено на Волині за меценатством княгині Анастасії Юріївни Заславської-Гольшанської та князів Чорторийських – Івана Федоровича та Євдокії.

Всі сторінки фоліанта (а їх 964) написано на пергаменті – у XVI ст. цей матеріал був набагато міцнішим і дешевшим за папір. У виготовленні рукопису переплелися, з одного боку, традиція переписування євангельських текстів, а з другого – завдання створити шедевр рукопису та мистецтва створення книги.