Сьогодні – день народження відомої вірменської письменниці Сільви Капутікян

Сьогодні – день народження відомої вірменської письменниці Сільви Капутікян (1919—2006).

Про це у Фейсбуці написав Олександр Божко — український письменник, перекладач, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Вірменія (з 1996 до 2010 року).

«Այսօր հայ մեծ բանաստեղծուհի Սիլվա Կապուտիկյանի ծննդյան օրն է: Сьогодні День народження великої вірменської поетеси Сільви Капутікян, яка завше була для мене одним із символів Вірменії. Саме після знайомства з її книжкою «Քարավանները դեռ քայլում էն» наприкінці 60-х рр.. у мене прокинувся інтерес до цієї країни і її народу. І хоча письменниця розповідала в ній про свої відвідини осередків вірменської діаспори, що виникли по світу після страхітливого геноциду 1915р., у моїй юнацькій уяві вірменський народ скидався тоді на загадковий караван, що брів з якоюсь особливою місією із глибин віків крізь історичні бурі та потрясіння. І щоб осягнути сенс цієї місії я ось уже котрий десяток років вчитуюсь у месропіівські письмена, пізнаючи з їхньою допомогою неосяжні духовні скарби цього талановитого, багатостраждального і мудрого народу, достойною дочкою якого була Сільва Капутікян. Пам’ятаю, як 1971р. вона люб’язно надала мені – тоді ще студентові – слово на ювілейному вечорі, присвяченому 100-річчю Лесі Українки, в малому залі вірменської філармонії, на якому Сільва Капутікян головувала. Згодом, під час інтерв’ю з нею для одного з українських журналів, вона повідала мені про свої українські сентименти, які проте не обмежувалися лише її знайомством з творчістю українських класиків, таких як Леся Українка чи Іван Франко, чиї твори вона блискуче перекладала. В її ставленні до України відчувався також особистісний момент. Достатньо прочитати цикл віршів Сільви Капутікян «Під київськими каштанами», аби переконатися який спалах почуттів викликали в неї відвідини 1950р. Києва. Спілкування і теплі взаємини з її тодішніми українськими друзями, в одного з яких, судячи з усього, вона навіть закохалася. І мені часом здавалося, що частку тепла від тих далеких зустрічей вона переносила на нас – її молодих українських шанувальників. А коли 1996р. в Єревані відкрилося Посольство України у Вірменії, то Сільва Капутікян стала нашим справжнім щирим другом. І нагородження її в 1999р. українським орденом Княгині Ольги стало немовби спробою бодай у такий спосіб засвідчити нашу любов та повагу до великої поетеси, авторитет якої серед вірменського суспільства був незаперечний. Не приховаю, ми пишалися дружбою з нею. Тішилися можливістю зустрітися з цією величною, мудрою жінкою, милуватися її царственною поставою, а будучи її гостями за вишуканим столиком з келишками добірного вірменського коньяку та домашніми солодощами , слухати її милі жарти та кепкування на адресу земляків-ванців, відомих своєю надмірною ощадливістю. І бути готовим до різкої зміни теми розмови, яка вже стосувалася проблеми виживання народів – чи то вірмен, а чи українців у цьому божевільному й жорстокому світі, де все, здавалося , враз перевернулося з ніг на голову. А ще збереження рідної мови, і її пронизливе “Слово до сина”, що стало материнським заповітом-наказом оберігати той безцінний духовний скарб, що дістався нам від наших пращурів, незалежно від того – вірменин ти чи українець. Тож не випадково, що саме з цього вірша почалося освоєння вірменськї мови нашими доньками Олесею та Арміне. Так, їй це все боліло, надто боляче було їй спостерігати, як дедалі більше вірмен полишає рідну землю в пошуках кращої долі, розчинаючись поміж іншими народами. І ми це все добре розуміли. Адже вона була хранителькою вогнища у цьому вірменському домі, який вона все своє життя намагалася облаштувати, боронила його від зазіхань хижих і підступних недругів. На фото: разом з моєю дружиною Раїсою Карагезян наносимо прощальний візит Сільві Капутікян на завершення моєї посольської каденції 2000р.”.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.