Слово замість пензля: у Палаці Потоцьких презентували книгу Бориса Буряка «Хроніки Акаші»

У Дзеркальній залі Палацу Потоцьких відбулася презентація книги видатного львівського митця, народного художника України Бориса Буряка «Хроніки Акаші». Захід зібрав колег, учнів, мистецтвознавців та діячів культури, аби віддати шану творчому шляху майстра, який через важку хворобу не зміг бути присутнім особисто.

Борис Буряк — один із найяскравіших представників сучасного українського експресіонізму, педагог і дійсний член Академічного Сенату Міжнародної Академії Сучасного Мистецтва в Римі. З кінця 1980-х років він провів десятки персональних виставок у Відні, Парижі, Нью-Йорку, Аахені, Варшаві, а його полотна зберігаються в музейних та приватних зібраннях Європи і США.

Видання «Хроніки Акаші» відкриває новий вимір його обдарування. Як зазначив професор, колекціонер і громадський діяч Степан Давимука, митець узявся за перо, коли втратив змогу займатися живописом. Працюючи над текстами, він досконало оволодів українською мовою, зафіксувавши власну творчу еволюцію з 1980-х років і коло людей, під чиїм впливом формувався. Це робить видання вагомим джерелом для вивчення новітньої історії української культури.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Головний зберігач фондів Львівської національної галереї мистецтв Михайло Кобрин підкреслив, що на відміну від покоління початку минулого століття, сучасні українські художники пишуть украй мало, тому цей текст Буряка є рідкісним і цінним свідченням епохи.

Сенс назви видання розкрила дружина митця Ніна Буряк: поняття «акаша» походить з індуїзму і позначає першооснову природи, невидимий архів Всесвіту, де закарбована кожна дія, думка й душа. Вона наголосила, що езотеричні пошуки завжди мали глибокий вплив на світогляд і живопис автора.

Під час заходу виступили провідні мистецтвознавці: Роман Яців охарактеризував книгу як живий документ епохи, а Орест Голубець відзначив самобутність авторських оцінок подій і явищ, а також унікальну живописну манеру Буряка, яка поєднала традицію з постмодернізмом. Своїми спогадами та роздумами про доробок майстра поділилися генеральний директор Львівської національної опери Василь Вовкун, митці Ігор Гавришкевич і Василь Ярич, куратор європейських виставок художника Михайло Маркович, а також численні учні та колеги.

Презентація засвідчила, що вихід «Хронік Акаші» став помітною подією в культурному житті не лише Львова, а й усієї України.