Національна рада з питань телебачення та радіомовлення визнала порушенням розміщення на сайтах українських медіа матеріалів з ознаками просування нікотинових снюсів (подушечок) і винесла відповідні приписи.
Про це інформує Рубрика.
Рішення стосується таких видань:
- ТОВ “Інформаційне агентство “Інтерфакс Україна””;
- ТОВ “Інформаційне агентство “Українські новини””;
- ТОВ “УП медіа” (онлайн-медіа “Економічна правда”);
- ТОВ “Бізнесгрупп” (онлайн-медіа “Kyiv Post”);
- ТОВ “ГОЛДБЕРРІ” (онлайн-медіа “Еспресо”);
- ГО “Агентство вільної інформації” (онлайн-медіа “ЦЕНЗОР.НЕТ”);
- ТОВ “Видавничий дім “Медіа-ДК”” (медіа “NV Бізнес”).
Усі зазначені медіа виконали припис і видалили рекламні публікації, розміщення яких заборонене законодавством, повідомляє ГО “Життя”.
Показовим є й те, що інтереси кількох медіа під час засідання Нацради представляв юрист Олександр Петров, який одночасно є представником ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб’юшн». Це дає підстави вважати, що зазначені публікації були розміщені за підтримки тютюнової компанії. Водночас лише деякі медіа позначили матеріал як рекламний (належне маркування реклами є вимогою Закону України “Про рекламу” (ст. 9), але не легалізує її розміщення).
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Яка проблема?
Попри пряму законодавчу заборону реклами тютюнових і нікотинових виробів, українські онлайн-медіа продовжують публікувати матеріали з ознаками їх просування. Такі публікації створюють враження редакційних матеріалів, хоча фактично можуть бути частиною маркетингових кампаній тютюнової індустрії. Це особливо небезпечно, адже нікотинові снюси активно просуваються серед молоді та сприяють формуванню нікотинової залежності.
Українське законодавство прямо забороняє рекламу, стимулювання продажу та спонсорство тютюнових виробів, в тому числі, нікотинових снюсів. Стаття 22 Закону про рекламу визначає: “Забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів; предметів, пов’язаних з їх вживанням; трав’яних виробів для куріння; електронних сигарет; заправних контейнерів; рідин, що використовуються в електронних сигаретах; пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння; тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням; ТМ, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються такі вироби; у тому числі:
- у будь-яких аудіовізуальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження, а також в онлайн-медіа[…];
- у мережі Інтернет, у тому числі на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації”.
Згідно з Податковим кодексом та Законом України №3817-IX, нікотинові снюси (подушечки) підпадають під визначення “тютюнові вироби”. Таким чином реклама, стимулювання продажу та спонсорство нікотинових снюсів є забороненим.
Яке рішення?
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення кваліфікувала розміщення публікацій з ознаками просування нікотинових снюсів як порушення пункту 7 частини першої статті 35 закону «Про медіа» та пункту 8 частини першої статті 22 закону «Про рекламу», що стосуються заборони реклами й стимулювання продажу тютюнових та нікотинових виробів.
Член Нацради Максим Онопрієнко зазначив, що це вже не перше подібне рішення регулятора. Ще 25 вересня Нацрада винесла припис виданню Forbes Ukraine (ТОВ «Уяви!») за партнерський матеріал про запуск лінійки нікотинових снюсів. Той кейс став прецедентом, на який регулятор спирався і в поточному рішенні.
Як це працює?
“Міністерство охорони здоров’я, Держпродспоживслужба, Національна рада — починаючи з кейсу Forbes — по суті всі державні органи, які працюють у цих сферах, зайняли однакову позицію. Тут також варто враховувати, що це питання пов’язане зі здоров’ям населення, і саме з цього суспільного інтересу виходять державні органи. Позиція, спрямована на обмеження поширення інформації та реклами нікотиновмісних виробів згідно з податковим законодавством, на нашу думку, сприяє підвищенню захисту здоров’я українців”, – зазначив член Нацради Олександр Бурмагін.
Рішення Нацради демонструє формування сталої практики застосування законодавства: матеріали, що мають ознаки просування тютюнових чи нікотинових виробів, визнаються незаконною рекламою незалежно від форми їх подачі чи наявності рекламного маркування. Це є важливим кроком для захисту громадського здоров’я, насамперед дітей і молоді, які залишаються основною цільовою аудиторією тютюнової індустрії.
Раніше “Рубрика” писала, що тютюнова індустрія агресивно залучає нове покоління залежних від тютюну та нікотину, використовуючи повідомлення про “меншу шкоду” тютюнових виробів для нагрівання (ТВЕН) та пристроїв для нагрівання тютюну. Маніпуляціями з рекламою пристроїв для нагрівання тютюну тютюнова індустрія намагається обходити жорсткі законодавчі регулювання тютюнових виробів. Про все це читайте в нашому матеріалі “Міф про “меншу шкоду”: як країни ЄС протидіють маніпуляціям тютюнових компаній”.