Розмова про Загребельного

84

У столичній книгарні «Є» відбувся літературний
вечір «Без Загребельного», організований інтернет-виданням сучасної української
літератури «Літакцент». Ведучим вечора був Володимир Панченко. Зі своєю думкою
щодо творчості письменника, спогадами про нього виступили М.Слабошпицький, Іван
Драч, Тамара Гундорова, Теодосія Зарівна, Ростислав Семків. На вечорі була
присутня вдова письменника – Елла Михайлівна Загребельна.

Вечір почався фотографічною мандрівкою до
рідного села Павла Загребельного, Солошина. Присутні змогли побачити затоплену
водосховищем стару частину села,  де
бігав по вулицях малий Павло, стару батьківську хату, школу, де вчився
письменник, і навіть друга його дитинства – геть уже старенького Василя
Гнатовича Коваленка.  На прохання згадати
найяскравішу рису Павла Загребельного сказав, що той завжди ходив з книжкою і
на ходу читав. Історія села, його жителів, цікава нам не лише як батьківщина
відомого письменника, а і як відправна точка його творчості, адже багато героїв
навіть на рівні прізвищ мали своїх прототипів у Солошині. Особливо це
стосується його романів «Розгін» та «Тисячолітній Миколай».

В.Панченко наголосив на тому, що метою
зібрання було не стільки накопичити певну кількість спогадів про письменника –
врешті, маємо їх виданими – а саме осмислити творчість Загребельного, визначити
домінанти його творчості, здійснити погляд на його твори з позицій і
методологій сьогодення. Саме у такому ключі й відбувалася подальша зустріч.

М.Слабошпицький слушно зауважив: згадуючи про
письменника, ми більшою мірою згадуємо про себе. А також висловив думку, що
придалася до подальшої дискусії: коли ми починаємо препарувати тексти
письменника з досвідом сьогоднішньої ситуації, а не з його властивим,
тогочасним контекстом, ми перетворюємо твір з історичного на
історично-сучасний. Зокрема, Мудрим назвали князя Ярослава історики, сучасники
ж дали йому ймення Кривавий. Також пан Слабошпицький висловив жаль щодо
відсутності спогадів самого Загребельного, які мали би просто надзвичайну
цінність, і яких уже й не отримаєм.

У полеміку зі Слабошпицьким вступила Тамара
Гундорова. Зазначивши, що вона не була знайома із Загребельним за життя – так
склалося, Тамара Іванівна зазначила, що може судити про творчість Загребельного
передусім через його твори, які варто розглядати у певному універсумі, можливо
навіть поза тією історичною епохою. Адже прикметно, що зараз молодь активно
читає Загребельного. Що ж вона віднаходить у ньому для себе актуального?
Звернувшись до фотопортрету письменника, Т.Гундорова висунула тезу про
двійників у свідомості, яких має кожна особистість. Вона виділила у
письменника, і зокрема письменника радянського, такі іпостасі: професіонал,
ідеолог, партієць, письменник «від душі». Загребельного вона назвала передусім
професіоналом, зазначила велику вагу філософського начала його творчості. Також
вона назвала його «київським письменником», адже образ Києва, Софії, власне,
певного концепту софійності, так розробленого на межі століть, також грав
значну роль у творчості письменника. Також вона висловила свою думку щодо
еротичних мотивів у творчості Загребельного.

Цікавим був виступ Р.Семківа, який провів
паралелі між творчістю Павла Загребельного та Умберто Еко:  те саме зацікавлення середьовіччям, загадки,
певні детективні сюжети – усе це свідчить про спільність тематичних зорієнтувань
обох письменників. Певні текстологічні збіги дозволяють навіть припускати, що
вони обидва користувалися одними й тими самими джерелами. Загалом, це потребує
уваги молодших дослідників.

Також цікавим був виступ студентки
Києво-Могилянської академії Лесі Лещенко, яка займається дослідженням
сатирично-гротескного аналізу, і саме у такому аспекті презентувала аналіз
роману «Південний комфорт».

Виступаючі на вечорі висловили різні думки
щодо підходів до творчої спадщини П.Загребельного, відбулася інтелектуально
насичена полеміка. Усе це свідчить про те, що творчий набуток Павла
Загребельного і сьогодні актуальним і користується значним попитом у сучасного
читача.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!