«Росія – вразлива. Її крах може настати несподівано». Вийшла книжка розповідей іноземців про Росію

70 розповідей іноземців різних епох увійшло до книжки “Збагнути Росію. Свідчення очевидців”. Вийшла в київському видавництві “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Містить доповіді й щоденники мандрівників, купців, дипломатів, службовців, військових, які проживали або бували в Росії у справах у XIV-XIX ст. Про це повідомляє gazeta.ua.

Найвідоміший із представлених авторів – французький маркіз Астольф де Кюстін. У хрестоматії подано уривки з його книжки “Росія у 1839 році”. У ній описує деспотизм і свавілля імператора Миколи І, жорстокість у суспільстві, нелюдські умови праці, лицемірство при дворі. Назвав Росію тюрмою, а росіян – нацією рабів.

Також подано текст флорентійського купця Рафаеля Барберіні. Застерігає не довіряти росіянам у торговельних справах, бо корисливі, майстри обманювати й підробляти товари.

Німецький офіцер Альберт Шліхтінг пише про вроджене бажання зла і відсутність у росіян братерської любові. Розповідає, як московський цар Іван Грозний катує в’язнів, знущається з бояр і князів, ґвалтує їхніх дружин, вбиває селян. Щоразу як запрошує когось у палац, той іде як на страшний суд. Прощається з родиною та друзями. Звідти ж майже ніхто не повертається.

“Першоджерела про Росію стали з’являтися переважно з XV століття, щойно туди почали мандрувати із Заходу, – каже упорядник хрестоматії, історик і політолог Олександр Палій. – Ці матеріали однозначні та одностайні. Європейці, які й не знали одне про одного, писали схоже про московську політичну систему та росіян”.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Науковець вважає, що Росію важливо досліджувати.

“Не для того, щоб когось виправдовувати або засуджувати. А щоб зрозуміти, які агресивні посили виходять звідти й чим загрожують Україні, – продовжує Палій. – Ця держава довго нависала над нами, та ми її просто не знали. Поки нам розповідали казочки про духовність, справжня Росія була схована під купою демагогії та дезінформації. Вона як матрьошка з багатьма личинами. Як сказав один тамтешній діяч, Росія ніякої істини не ховає з більшою ретельністю, ніж правду про свою історію.

Книжка для того, щоб привідкрити завісу. Посли, торговці, офіцери – ці компетентні люди дають цілісну картину тогочасної Росії. І водночас розшифровують для нас сучасну. Виявляється, за кілька століть історії – не так багато змін”.

Метою хрестоматії було показати сильні і слабкі сторони Росії, про які розповідають автори минулого.

“Маємо розуміти, що Росія – держава, з одного боку, здатна до мобілізації. А з іншого – надзвичайно вразлива. Її крах може настати так несподівано, що будемо шоковані. Здивуємося так само, як 1991 року.

З огляду на наші відносини та сусідство корисно бачити, з ким ведемо переговори. Не тільки українцям, але й Заходу. Бо там часто позабували те, що написали їхні власні діячі”.

“Книжка “Збагнути Росію” ставить усе на свої місця. Це історія сусідньої держави з перших рук, – говорить автор обкладинки, художник і дизайнер Андрій Єрмоленко. – Найбільше вразив пласт про те, як там ставляться до власної сім’ї. Що піднімати руку на дружину – це нормально. Вона фактично ніхто, а як чоловік б’є – значить любить. Це збереглося до сьогодні. Можна поміняти дати, а все буде виглядати так само.

Україна перебрала на себе багато негативних рис Росії за часи колонізації. Зокрема, пияцтво й неповагу до жінки. Коли читав, думав – ну навіщо українець намагається погане взяти від того росіянина? Нам треба не те що подалі від Москви, а зрозуміти, що ми різні. Ніколи не були однаковими”.

“Книжка стане в пригоді всім, хто хоче або не хоче мати справу з Росією, – каже видавець Іван Малкович. – Мені здається, мала би бути в усіх наших політиків, дипломатів, президентів. Бо треба знати, що деякі риси наших сусідів змінюються дуже повільно, а деякі взагалі залишаються”.