Романістка з Нігерії Ннеді Окорафор отримала Світову премію

Обійшовши не одне відоме ім’я, Світову
премію в жанрі наукової фантастики й фентезі одержала ніґерійсько-американська
романістка Ннеді Окорафор (Nnedi Okorafor) – за книгу про
постапокаліптичну африканську Сахару. «Хто боїться смерті»
(Who Fears Death) – таку назву має роман Ннеді Окорафор. Це історія про
ніґерійку на ім’я Оньєсонву (означає «хто боїться смерті») – жінку родом із
ніґерійського поселення Іґбо, яка володіє величезною магічною силою.

Ннеді
Окорафор народилася у США в родині батьків-ніґерійців із Іґбо, нині викладає
творче письмо в Державному університеті Чикаго й пише книжки для «дорослих».
«Приємно бачити «чорну» авторку серед найкращих у жанрі, де домінують «білі», —
зазначила письменниця по врученні премії й додала, що бачити жінку у світі
фентезі – там, де, як правило, тріумфують чоловіки, не менш утішно. «І що
цікавіше – моя книга – багато в чому роман про жінку, а саме – про африканську
жінку», – повела далі Ннеді Окорафор. А відтак, маючи на увазі своїх
конкурентів у цьогорічному списку премії за найкращий роман – НК Джемісін і
Карен Лорд – авторка найкращого роману 2011 року в жанрі фентезі завважила, що
цього року «[в короткому списку] багато темних облич. Африканський континент
вочевидь стверджує свою присутність у тому числі й через романи кількох авторів
у списку фіналістів. Є така ніґерійська приказка: «Коли змінюється музика,
змінюється й танець». Як на мене, в останні кілька років музика всередині жанру
змінюється, отож  «танець» може вийти направду цікавим».

Крім Ннеді Окорафор, яка отримала премію за
найкращий фентезійний роман, було нагороджено ще двох письменниць – Елізабет
Генд (найкраща новела) та Джойс Керол Оутс (за найкраще оповідання).

Серед претендентів на премію були
південноафриканський письменник Лорен Б’юкерс, канадієць Ґай Ґаврієль, а також
неодноразовий володар британських премій для фентезі Ґрем Джойс. Раніше
найкращими в цій царині визнавали таких визнаних майстрів фентезі, як Сюзанна
Кларк, Харукі Муракамі й Урсула Ле Ґуїн.

 

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал