Тарас Шевченко залишається найбільш “революційним” поетом України, а також національним брендом, який буде актуальним завжди. До такого висновку прийшли учасники відкритого уроку “Шевченко: поезія і революція”, що відбувся 9 березня в Українському Домі з нагоди 202-річчя від дня народження великого поета. Про це повідомляє Укрінформ.
У дискусії взяли участь академік, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Микола Жулинський, літературознавець Богдан Тихолоз, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України Галина Сюта, поет Дмитро Лазуткін та економіст і політик, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик. Також її учасниками були понад 500 студентів з 11 областей України.
Ідеолог заходу – голова Міжнародного Фонду культурного співробітництва Влада Литовченко – вже вдруге ініціює всеукраїнський відкритий урок Тараса Шевченка. На її думку, поезія класика – важливий елемент формування молоді і засіб представлення країни у світі.
“Творчість Шевченка заснована на загальнолюдських цінностях – правда, справедливість, рівність, а головне – свобода. Шевченко є поетом всесвіту. Не випадково до календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО внесена дата його народження”, – підкреслила Литовченко.
Ведучий дискусійної платформи актор Євген Нищук поділився спогадами про те, як на сцені Майдану сама присутність портрета Шевченка допомагала вірити в свою перемогу. Навіть тоді, коли, здавалося б, надії не було. Не даремно молодь, яка була рушійною силою революції, створювала інтерпретації образу Кобзаря на графіті й плакатах, де він був зображений із коктейлем Молотова, в майданівському шоломі або зі зброєю.
Віталій Скоцик, голова Аграрної партії України, що стала співорганізатором заходу, вважає, що в “Кобзарі” є не лише заклики до боротьби за свободу, а й повноцінна програма дій для народу, який будує свою державу.
“Так, ми пройшли Майдан 2004 і 2014 років під знаком Шевченкового слова. Але “Борітеся – поборете! ” – це не єдине послання поета. І я хотів би, щоб його читали не лише в революційний час. У його творах є ціла програма на майбутнє, яку треба виконати, щоб країна стала розвинутою і заможною. Це і національна єдність, і рівність усіх перед законом, і освіта як запорука ефективності держави. Усе це сказано дуже простими і близькими всім словами. І ця Шевченкова програма буде актуальною для багатьох наступних поколінь”, – підкреслив Скоцик.
Академік Микола Жулинський вважає, що міфи, які без упину з’являються навколо постаті поета, є закономірними – їх викликає масштаб особистості.
“Інститут літератури, який я представляю, завершив 6-томну Шевченківську енциклопедію, яка нараховує близько 7000 статей. Кожен том – це тисяча сторінок, і однак умістити все, що відомо про Шевченка, неможливо. Таку високу постать важко осягнути. Важливо, що кожне нове покоління намагається по-своєму пізнати Шевченка, зробити його “своїм”, провести через свої почуття і своє сприйняття”, – зазначив він.
Львівський літературознавець Богдан Тихолоз вважає, що Шевченко першим вийшов на Майдан.
“Звісно, маю на увазі Майдан внутрішній, територію гідності і свободи. І моє покоління відкрило його саме на Майдані, почуло його там, коли голосом Сергія Нігояна було промовлено: “Борітеся – поборете!”. Коли ми бачимо мужню Надію Савченко, ми розуміємо значення Шевченкових слів: “Караюсь, мучуся, але не каюсь”. Шевченко створив Україну ще тоді, коли її як держави не було”, – додав Тихолоз.
В Українському Домі також була представлена виставка, в якій зібрано художні роботи 200 дітей-фіналістів конкурсу “Мій Шевченко”. З піснями на вірші Шевченка виступили народна артистка України Марія Бурмака, народний артист України Анатолій Паламаренко у супроводі DJ KeY, гурти “ТАРУТА” і “ТАРТАК”.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал