Були певні побоювання, хто ж візьме на себе фінансовий тягар організації цьогорічного Всеукраїнського літературно-краєзнавчого фестивалю «Письменницька ватра над Черемошем» у столиці Гуцульщини. Адже після реформи з децентралізації на території Верховинського району, збереження якого горяни в буквальному розумінні слова вибороли під стінами Верховної Ради України, утворилися три територіальні громади. Дякувати Богові, вишукала кошти на проведення літфесту Верховинська селищна рада ТГ. Її голова Василь Мицканюк на зустрічі письменників в актовій залі Верховинського ліцею з учителями, працівниками бібліотек, музеїв, просвітянами, краєзнавцями, представниками творчої інтелігенції не лише із селища й сіл громади, а й з усієї Верховинщини, щиро привітав прибулих з Івано-Франківська і Києва гостей літфесту, організаторами якого були і НСПУ, її Верховинський районний осередок та ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка, побажав успіху черговій «Письменницькій ватрі…». Він підкреслив важливість таких щорічних письменницьких «десантів» на Верховинщину і для місцевих шанувальників рідного українського слова, і для самих літераторів. Адже духовне взаємозбагачення і взаємне пізнання гостей-літераторів і господарів слугують зміцненню єдності українства. Слугує відкритості найвіддаленішого району Івано-Франківщини для відпочивальників і туристів, зокрема зацікавлених у пізнанні самобутньої культури й фольклору жителів напрочуд мальовничого своєю природою високогірного краю, і створені тут уже понад 30 музеїв, численні відпочинкові садиби зеленого туризму. Туризм, у т. ч. літературний, верховинці розглядають як важливу компоненту господарки району, яка сприятиме і його соціальному розвитку.
Подякою голови Верховинської селищної ради за вагомий особистий внесок у збереження, поширення та примноження надбань української літератури, розвиток і захист української мови, збереження духовної спадщини та з нагоди восьмого фестивалю «Письменницька ватра над Черемошем» нагороджено голову НСПУ Михайла Сидоржевського (на жаль, він через об’єктивні причини цього разу не зміг приїхати у Верховину), заступника голови спілки Ярослава Ткачівського, головного редактора газети письменників України Сергія Куліду. Отримали таку ж відзнаку і місцеві літератори Орест Князький та Василь Зеленчук, який пише свої твори як сучасною українською мовою, так і гуцульським діалектом.
Засновниками «Письменницької ватри над Черемошем» вісім років тому були івано-франківські письменники Василь Бабій і Євген Баран та верховинський – Василь Нагірняк, він безпосередньо організовував усі літфести на Верховинщині. В. Нагірняк як модератор нової зустрічі літераторів із представниками громадськості району нагадав, що першу «Письменницьку ватру…» запалили 13 липня 2013-го у відомому селі Криворівні, і від того часу фестиваль став невід’ємною складовою культурного життя горян – щороку збирає письменників Прикарпаття та з інших регіонів України. Зокрема, п’ять літфестів було проведено тоді, коли Верховинську районну раду очолював Іван Шкіндюк, який сам залюблений в художнє слово. Він, нині радник голови ОДА, привітав учасників чергової «Письменницької ватри…» від імені голови облдержадміністрації Світлани Онищук.
Іванові Шкіндюку та голові Верховинської громади Василеві Мицканюку головний редактор «Літературної України» Сергій Куліда вручив від НСПУ засновану в рік її 30-літнього ювілею міжнародну премію «Друг літератури» для доброчинців, які допомагають українським літераторам, красному письменству загалом. З рук столичного гостя того дня отримали засновану так само цього року всеукраїнську премію «Літературний Парнас» за визначний внесок у літературу, книговидання і культуру читання Ярослав Ткачівський, Василь Нагірняк та голова обласної організації НСКУ, головний редактор журналу «Краєзнавець Прикарпаття» Михайло Косило. Нинішній очільник найстарішої української газети, яка наступного року зустріне своє 95-річчя, також розповів про редакційні плани, не приховував і гострої проблеми виживання часопису, з якою нині зіткнулися літературні та й багато інших періодичних друкованих видань у нашій державі.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Голові Верховинського письменницького осередку та районної «Просвіти» членові НСПУ і НСЖУ Василеві Нагірняку Михайло Косило вручив квиток і члена Національної спілки краєзнавців України, а заступник голови НСПУ Ярослав Ткачівський – Почесну грамоту Національної спілки письменників України. Таку ж відзнаку за вагомий внесок у розвиток української культури та відтворення і збагачення національної пам’яті України отримали селищний голова Василь Мицканюк та поет, член Приймальної комісії НСПУ, заслужений журналіст України Іван Гаврилович.
І він, і письменник Ярослав Ткачівський, для котрого, як прозвучало у його вірші, «Карпати – це тяжіння неземне», і літературний критик, літературознавець та есеїст Євген Баран, прозаїк та гуморист Василь Бабій, поети з Верховинщини Василь Зеленчук, Орест Князький, Іванна Доля подарували присутнім на відкритті фестивалю своє художнє слово.
Виступи учасників літфесту перепліталися з піснями й гуцульськими співанками у виконанні вокального тріо «Горицвіт», юних творчих обдарувань Вікторії Вережак та Роксолани Кітлярук, заслуженого працівника культури України й водночас власника музею «У трембітаря» Миколи Ілюка разом з дружиною Марією. Він до того ж продемонстрував досить-таки екзотичні для багатьох глядачів мистецького дійства народні музичні інструменти й зачарував усіх майстерною грою на них.
Продовжилось і вручення різного роду відзнак, а їх того дня було чимало – образно кажучи, невпинна гірська лавина… Той же Євген Баран, очільник відродженого Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка, яке у 20-30-х роках минулого століття функціонувало в Галичині, а нині діє в рамках НСПУ, вручив Василеві Нагірняку засновану цим товариством медаль Василя Скуратівського, подяки ТОПІЖ – заступниці голови Верховинської ТГ Оксані Чубатько та начальниці відділу культури селищної ради Оксані Коломийчук, якими відзначено їхню організаторську активність на терені літературного і культурного життя громади, підтримку книговидавничої справи (а на Верховинщині виходять аж три літературно-мистецькі і краєзнавчі видання журнального типу – «Гуцульшина», «Гуцульський календар» та «Писанка»).
Першого дня літфесту письменники також відвідали хату-музей «Тіні забутих предків», де ознайомилися з історією знімання на Верховинщині режисером Сергієм Параджановим – за мотивами написаної на Гуцульщині Михайлом Коцюбинським геніальної повісті «Тіні забутих предків» – однойменного фільму, визнаного шедевром світового рівня. Автором сценарію цієї кінострічки був письменник із Закарпаття, лауреат Шевченківської премії Іван Чендей, 100-річчя з дня народження якого відзначатимемо наступного року. Присвячену йому експозицію в музеї голова ТОПІЖ Євген Баран запропонував розширити, доповнити великим фотопортретом. Цю пропозицію екскурсовод Галина Мокан сприйняла як цілком слушну.
Побував письменницький «десант» і у верховинському музеї «ГалЄрія». Його ґаздиня – дослідниця і чудовий знавець місцевого етносу Парасковія Рашковська. Вона розповіла гостям про гуцульську обрядовість, ознайомила з колекцією родинних вишивок та вбері (одягу), показала їм, як грати на дримбі.
У програмі другого дня літфесту центральною подією було відкриття анотаційної дошки Іванові Франку, встановленої з нагоди його 165-річного ювілею Національною спілкою письменників України та Верховинською селищною радою на будинку Буркутського лісництва Верховинського держлісгоспу. На ній процитовано Каменяра: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів». Іван Франко в серпні 1901 р. побував у Буркуті, розташованому за 40 км від нинішньої Верховини (тоді Жаб’є, це поселення поет називав «гуцульською столицею») і тут зустрівся з Лесею Українкою, яка лікувалася в місцевих «закладах купелевих», мав з нею розмову про красне письменство на західних теренах України. Поряд на стіні будинку лісництва є і встановлені раніше пам’ятні дошки «співачці досвітніх вогнів» та визначній дитячій письменниці Марійці Підгірянці, котра відпочивала в Буркуті у липні-серпні 1907 р. Після освячення анотаційної дошки настоятелем церков місцевих сіл Зелене і Шибене о. Миколою Будзаном виступили заступниця голови Верховинської селищної ради Оксана Чубатько, заступник голови Зеленської сільської ради Василь Шмадюк (на території саме цієї громади розташований Буркут, який свого часу був селищем, проте, на жаль, звідси ще кілька десятиліть тому виїхали останні постійні жителі), заступник голови НСПУ Ярослав Ткачівський, головний редактор газети «Літературна Україна» Сергій Куліда, голова Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка Євген Баран, голова Верховинського осередку НСПУ та районної «Просвіти» Василь Нагірняк, старший науковий працівник літературно-меморіального музею Івана Франка у Криворівні Василь Зеленчук та інші. Вони згадували вельми актуальний і нині поетичний рядок Каменяра «Нам пора для України жить», наголошували на тому, що відкрита у ювілейному році Івана Франка пам’ятна дошка засвідчує нашу любов і відданість українському слову, пам’ять про світочів нашого письменства, яка робить нас сильнішими і добрішими й водночас вимагає од літераторів відповідальності за слово, написане і мовлене перед людьми, котрі його читають і вірять в нього. Також висловлювали сподівання, що з появою на стіні лісництва вже третьої пам’ятної дошки, яка нагадуватиме про перебування в Буркуті й Івана Франка, сюди проляже маршрут літературного туризму й загалом колишнє, ще чотири-п’ять десятиліть тому іменоване робітничим, селище дістане шанс на своє відродження. От тільки б першим ділом капітально відремонтувати ґрунтову дорогу вздовж берега Чорного Черемоша, яка веде сюди з районного центру…
Завершальним акордом літфесту стала зустріч письменників з військовослужбовцями на прикордонній заставі «Шибене». Вони подарували свої книжки для поповнення бібліотечки прикордонників, започаткованої минулими роками під час приїздів сюди учасників «Письменницької ватри…». А попереднього дня гості передали їх і для Музею книги про гуцулів і Гуцульщину, який почали створювати у Верховині з ініціативи селищної ради, Верховинського осередку НСПУ та районної «Просвіти».
Іван Гаврилович,
м. Івано-Франківськ
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.