Фейсбук письменниці й сценаристки, випускниці інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка Яни Дубинянської кишить зневажливими до українського патріотизму і мови випадами, в яких вона виступає типовим носієм “руского міра” в його т.зв. “лайтовій” версії – у ліберальній оправі.
Уроджена Феодосії, яка давно давно киянка, категорично проти “тотальної українізації”, яку називає “зрівнялівкою”, вбачаючи в ній прояви “нацизму”.
Серед її цитат:
«Зачем это делается? Зачем фарион, зачем подобный креатив, зачем сама идея тотальной украинизации?»
«Я думаю, за поребриком реально все еще надеются сформировать из русскоязычных украинцев пятую колонну. Если каждый день повторять человеку, что это не его страна, его здесь ненавидят, презирают, считают дебилом второго сорта и вообще отрицают его существование – может, он все-таки перейдет на темную сторону и встретит оккупантов цветами?»
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Но многим украинцам почему-то кажется, что это такой патриотизм. Надо просто перекроить всех одинаково, и настанет счастье».
«Ксенофобия – это очень хреново. Уравнилово по любому признаку – хреново. И любители этого дела на языке не остановятся».
“Вернитесь в реальность – мова нас не объединяет”.
Дубинянська охоче лайкає коментарі своїх «френдів», що применшують значення української мови та звинувачують українців в мовному націоналізмі, вбачаючи у цьому загрози й навіть прояви нацизму. У її постах – глум і кепкування з українських патріотичних мемів та заходів (зокрема наочної агітації) з популяризації державної мови.
Сценаристка лишається принципово російськомовною і тоді, коли до неї звертаються українською: завжди відповідає російською, огризаючись на зауваження.
При цьому у її серіалі “Продовження роду”, що виходить на 1+1 27 квітня, є персонажі в українських вишиванках. Вочевидь, мовоненависні переконання – не перешкода для експлуатації авторкою образу українців, точніше – її бачення, якими вони є чи мають бути.
Образлива для українців позиція аж ніяк не є перешкодою для успішної професійної кар’єри Дубинянської в Україні, зокрема її плідної співпраці з “плюсами”. А те, що таке має місце на третьому році великої війни – шокує.
Олексій Мазур,
Дніпро