Письменник на карантині. Надія Гармазій: тема заборони й усамітнення…

Сприймаю карантин як період, коли ізоляцію варто перетворити на можливості для розвитку й самопошуку. Мені складно дотримуватись умов карантину: не вистачає живого спілкування, хочеться зустрічей, руху, розмови очі в очі. За ці тижні дистанційного контакту зі світом усвідомила щонайменше два моменти. Передусім, людина може адаптуватись до будь-яких умов і саме в такі кризові періоди відбуваються найчастіше інноваційні вибухи, що тому й сприяють. Ще я переконалась, що мені такий  режим не підходить – попри наявність усіх технічних можливостей, що, здавалось би, мали забезпечити комфорт. Попри це,  знаходжу для себе чимало переваг такого особливого способу життя, бо на зміну закритим дорогам і скасованим виступам я отримала можливість виокремити із вимушеного усамітнення головне – бажання писати, зосередитись, помовчати, не відволікатись ні на що. Багато пишу, ще більше читаю. Життя поза вікном різко контрастує із усвідомленням кризи, та разом із тим додає сюжетів. За час карантину написала чимало нових віршів і кілька оповідань.  Тема заборони й усамітнення знайшла відбиток у моїх творах як антиметафора сьогоднішньому дню. Також цікавим і особисто для мене абсолютно новим є здобутий досвід он-лайн зустрічей. Не скажу, що це може цілком замінити справжню зустріч, однак за нинішніх умов – це непогана альтернатива. Думаю, що цьогорічний карантин вплинув на появу мотиву переоцінки цінностей. Час від часу це потрібно переживати всім, не лише письменникам. Принаймні,у мене це звучить десь так:

Абрикосова воля

Ця весна – в карантині.

І абрикоси вдягли білі маски завчасно.

У лінію Керзона стали будинки,

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

що десь на околиці сонно ще кліпали вікнами.

А потім – злетіли і стали теж перелітними,

як птахи, як ангели, як автостради –

як все, що в повітрі повисло між нами…

Під пальцями клавіші лиш витанцьовують диско.

Enter – і ти безнадійно й приречено близько…

Бо ти відкриваєш всі вікна свого монітору

і чуєш, як пахне із них

моя

абрикосова

воля…

м. Кропивницький

 

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/