Коли над світом нависає глобальна катастрофа, навряд чи хтось із справжніх митців може обійти це увагою. Якщо, справді, митець – це живий нерв народу, то нервова система перша сигналізує організмові про небезпеку.
Моє особисте сприйняття нової загрози людству схоже з тим, що я відчував після вибуху атомного реактора на Чорнобильській АЕС. Нічого не міг писати… Та й як це робити, коли солов’ї співають в садах, опромінених радіацією, а дніпровська вода, що нею козаки загоювали рани, теж несе в собі смертоносний стронцій. І вже потім написалася, а точніше «видихнулася» поема «Атомна хата», де я сказав на повний голос не тільки про техногенну катастрофу, а й про крах комуністичної (точніше – більшовицької — Л.Т.) ідеології, яка нищівною радіацією зла підточила генетичний корінь нашого народу.
Щось подібне відбувається зараз, коли коронавірус змусив нашу «цивілізацію масок» вдягнути справдешню маску. Вона підкреслює звироднілість роду людського. Спалені й вирубані заповідні ліси, океани, що задихаються від сміття, повне й беззастережне поклоніння «золотому тельцю», новітні вівісектори в жанрі генної інженерії, тотальна зміна моральних векторів… Людина відчула себе Деміургом і в захваті ліпить численні й бездарні, часто злочинні копії з першотворінь великого Творця. Колись була висловлена думка, що в того, хто довго носить маску, вона приростає до його обличчя. Не хотілося, щоб ця новітня «ковідська» маска приросла до обличчя людства.
Згадаємо також історію Вавилонської вежі. Ця одна з перших спроб всесвітньої глобалізації була кардинально припинена Господом, оскільки енергія людства була сконцентрована на проекті абсурдному. Чи не бачимо чогось схожого тепер, коли людство запрагло створити з планети «глобалізоване місто»? Ні Римський клуб, ні екологічно одержима Грета Тунберг не могли переконати людство, що так далі на планеті жити не можна. Ще недавно в небі безперервно перебували одночасно десятки тисяч пасажирських літаків, серед них велетенські аеробуси, які везли туристів в усі куточки планети. Залізна сарана автомашин назавжди змінила портретну топографію мегаполісів, в небо все вище й вище полізли залізобетонні громади хмарочосів. Жива, первозданна природа всохла й зморщилась, як «шагренева шкіра», почалось тотальне вимирання тисяч і тисяч видів тварин, риб, комах і рослин.
Коронавірус обрушив «вавилонську вежу» світової гордині й сліпоти. І ми раптом відчули нікчемність багатьох нинішніх ідеологічних постулатів і, разом з тим, крізь туман зневіри перед нами відкрились, як гірські вершини, ті істини, що ними людство надихалось протягом своєї величної й трагічної історії.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Будемо сподіватись: саме ці неперехідні істини допоможуть нам у цей нелегкий час, як допомагали вони нашим предкам на вічній дорозі життя.
Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/