Письменник із Рівного Макс Кідрук рекомендує ігнорувати російську літературу. Про це він сказав в етері рівненської студії телемарафону «Суспільне. Спротив», коментуючи ініціативу вилучення з українських бібліотек книг російських авторів. Він також поділився міркуваннями про те, чи потрібно їхні твори вивчати в українських закладах освіти.
На переконання Макса Кідрука, зараз українцям, зокрема, рівнянам, необхідно підтримувати відмову від російської культури та наративів.
«Я не є експертом із російської літератури, з дитинства ріс здебільшого на книжках західних авторів. Так уже склалось. Частково згідний із тим, що не Пушкін і не Достоєвський виховав цих звірів, які зараз вбивають українців, але є Буча, після якої будь-які розмови про російську культуру — безглузді, немає ніякої російської культури після Бучі, вона помножена на нуль», — зауважив письменник.
Попри те, що у програмі зарубіжної літератури залишились російські письменники, творчість яких або вони самі тісно пов’язані з Україною, Кідрук рекомендує, за можливості, ігнорувати їхні твори.
«На мій погляд, їх не потрібно було залишати. Йдеться не про якусь літературну якість, не про цінності, які ці твори потенційно могли б нести. Йдеться про те, що у нас із росією кривава війна, що росіяни кожного дня вбивають наших військових і цивільних людей. Правду кажучи, я не знаю, як поводитися вчителеві, який, уявімо, поділяє мої погляди та змушений розказувати про «Війну і мир» чи «Злочин і кару» Достоєвського. Якщо вчитель має змогу ігнорувати, має таке право, то я б ігнорував. Але знову ж таки, я не маю стосунку до системи освіти та не можу дати кваліфіковану пораду», — розповів він.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Макс Кідрук зазначив, що для українських письменників зараз сприятливі умови для того, щоб просувати літературу за кордон та робити нашу культуру впізнаваною у світі.
«До прикладу, Іван Франко — абсолютно співмірна величина з тими авторами, які росія вважає великими. Та я переконаний, що таких, як він, було б значно більше, якби, скажімо, не було Голодомору, якби не було розстрілів у Сандармоху, тому перший крок, напевно, повне відмежування від культури росії», — сказав він.
Кідрук додав: що другий крок, аби письменникам закріпитися закордоном, це «говорити мовами цих ринків».
«Це певний обов’язок держави — забезпечувати можливість найкращим авторам чи авторкам бути перекладеними за кордоном. Цю функцію частково виконує Український інститут книги, але зараз, під час війни, це все зупинилося. Загалом має бути державна підтримка, державна програма, яка дозволила хоча б комусь вийти на той ринок і закріпитися», — розповів він.
Третім кроком Макс Кідрук назвав активність самих письменників.
«Час змінився, зараз не достатньо просто опублікувати книгу і думати, що до неї в книгарнях вишукуються черги. Такі часи давно минули, не залежно від того, яка це книга, який це автор, з якої країни він походить. Це означає, що ми, автори та авторки, маємо бути активними, маємо вивчати мови, їхати до цих країн і розтлумачувати читачам у цих країнах, чому вони мають перейматися нашою культурою».