Письменник і державотворець. Пам’яті Володимира Яворівського

1336

Сьогодні, 17 квітня 2021 року, на 79-му році життя, пішов у засвіти Володимир Олександрович Яворівський – відомий український письменник, громадсько-політичний діяч, колишній голова Національної спілки письменників України, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, людина надзвичайної енергії та працьовитості.

У нього вистачало сили, волі, снаги не тільки писати чудові твори, а й перебувати в  гущі суспільно-політичних подій, брати участь у бурхливих процесах державотворення, вести авторську передачу на радіо “20 хвилин з Володимиром Яворівським”, у своїх публічних виступах послідовно відстоювати українські національні цінності.

Будучи народним депутатом України I, II, IV-VІІ скликань, Володимир Яворівський брав участь в усіх найголовніших подіях новітньої української  історії: у створенні Народного руху України, у проголошенні Декларації та Акту Незалежності (уперше цей документ прозвучав з його голосу), в непростих процесах становлення і ствердження української державності.

Володимир Олександрович одним із перших почав говорити і писати про Чорнобильську катастрофу як про ще один злочин радянської влади.

Народився  Володимир Яворівський 11 жовтня 1942 року в селі Теклівка на Вінниччині.

Закінчив філологічний факультет Одеського держуніверситету. Працював у пресі. Автор багатьох прозових книжок, з-поміж яких: “А яблука падають…”, “Гроно стиглого винограду”, “Автопортрет з уяви”,  “З висоти вересня”, “Марія з полином у кінці століття”, “Ланцюгова реакція”, “Оглянься з осені”,  “А тепер — іди”, художньо-документальної повісті “Вічні Кортеліси”, за яку  став  Лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка, та інших талановитих творів.

З 2001 по 2011 рік очолював Національну спілку письменників України.

Нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня, Орденом Христа Спасителя УПЦ КП та відзнакою Президента України – ювілейною медаллю «25 років незалежності України».

Ми пам’ятаємо Володимира Яворівського як автора талановитих художніх творів, невтомного борця за долю незалежної України, великого політика і чуйну людину.

У такий скорботний час важко знайти слова втіхи родині. Щиро поділяємо Ваше горе. Передаємо слова дружньої підтримки і сумуємо разом з Вами.

Світлий спомин та вічна пам’ять про Володимира Олександровича назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав і шанував.

 

Володимир Базилевський, Роман Безсмертний, Олександр Божко, Вадим Вітковський, Сергій Гальченко, Валерій Герасимчук, Ніна Гнатюк, Любов Голота, Микола Гриценко, Іван Дзюба, Віктор Женченко, Микола Жулинський, Петро Засенко, Ігор Калинець, Ростислав Карандєєв, Ярослав Кендзьор, Василь Клічак, Тетяна Кобржицька (Білорусь), Світлана Короненко, Михайло Косів, Сергій Куліда, Віктор Мельник, Павло Мовчан, Марія Морозенко, Дмитро Павличко, Сергій Пасько, Борис Пономаренко, Тетяна Пишнюк, В’ячеслав Рагойша (Білорусь), Михайло Сидоржевський, Михайло Слабошпицький, Віктор Терен, Василь Фольварочний, Ярослав Ткачівський, Володимир Цибулько, Рауль Чілачава, Олег Чорногуз, Євген Шевченко, Василь Шкляр, Григорій Штонь, Ігор Юхновський.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!