«Прощальний лист Маркеса»

Черговий сплеск
інтересу до так званого «прощального листа Габріеля Гарсія Маркеса» днями зафіксований
в Інтернеті.

Кожен, хто заб’є
відповідне словосполучення у віконце пошукача, має шанс ознайомитися з цим
досить пафосним текстом, в якому знаменитий колумбійський письменник нібито звертається
з прощальним напуттям до своїм читачем. Тексту зазвичай передує стандартна передмова:
«Великий колумбійський письменник Габріель Гарсіа Маркес, важко хворий раком
лімфатичних залоз, звернувся до читачів з прощальним листом», після чого публікуються
різного роду «уроки життя», поетично сформульовані сентенції: якби Господь дав
мені трохи життя, я б одягався просто, піднімався з першим променем сонця,
оголяючи не тільки тіло, а й душу. …Я б довів людям, наскільки вони не мають
рації, думаючи, що коли вони старіють, то перестають любити: навпаки, вони
старіють тому, що перестають любити!.. Я дізнався, що кожен хоче жити на
вершині гори, не здогадуючись, що дійсне щастя чекає його на спуску.

Найцікавіше в
цьому опусі те, що Габріель Гарсія Маркес не має до нього зовсім ніякого
відношення. Причому непорозуміння, якщо можна так назвати феномен «прощального
листа Маркеса», йде своїм корінням в події десятирічної давності.

Габріель Гарсія
Маркес дійсно хворий, вже дуже давно і дуже важко – в кінці 80-х він переніс
операцію, яка припинила розвиток раку легенів в організмі письменника, а в 1999
у нього діагностували інший вид раку – 
лімфому. Розвиток останньої також вдалося зупинити за допомогою двох
складних операцій, проте звістка про хворобу спровокувала чутки про швидку
смерть письменника. Роком пізніше, в 2000, в перуанській газеті «La Republica» була опублікована поема
«Лялька» («La Marioneta»), переклад якої
російською мовою і набув поширення в Рунеті під назвою «Прощальний лист
Габріеля Гарсія Маркеса». Справжнім автором цього сентиментального зібрання
кліше є мексиканський черевомовець Джоні Велч. 
Кому належала блискуча ідея поставити під поемою ім’я нобелівського
лауреата з літератури — історія про це мовчить.

Проте, незважаючи на спростування Маркеса, фальшивий прощальний лист
колумбійського класика вже більше 10 років бродить мережею, викликаючи незмінне
захоплення масового читача.