Прощай, дорогий побратиме!

331

У незворотний шлях, у засвіти  пішов від нас Володимир Андрійович ЧЕПЕЛИК (17 жовтня 1945 — 13 квітня 2021)  — наш побратим, талановитий і видатний український мистець, якого знали і шанували в багатьох країнах світу. Людина великої душі, гуманіст, корінний киянин і почесний громадянин Київа, шляхетний син свого народу!

Оплакуючи  цю сумну звістку, ми збережемо  світлу пам’ять про Тебе.  Ми пронесемо її  далі до нових поколінь і вони  шануватимуть  численні Твої станкові скульптури і пам’ятники, якими в наші дні пишаємося. Бо знаємо, дорогий Володимире Андрійовичу, що Твоя класична пластика звеличувала людський чин, що вона стала окрасою багатьох міст України і Европи, і що усі Твої  скульптури   несуть   ідеї уславлення українства в широкий світ.

Високі якості пластичного мистецтва несли вже Твої перші твори — портрети С. Васильківському, М. Ге (1988), монументи декабристам у Кам’янці (1982), корабелам до 200-річчя Миколаєва  (1984), підпільникам Малина (1984).  Ти збагатив світову Шевченкіану монументами Кобзареві у Чернігові (1992), Форті Шевченка в Казахстані (1998),  Тбілісі (2007).  Ти віддав  свій великий талант, щоб звеличити героїчний подвиг у монументах нашим воїнам-визволителям  Києва у  столичній Південній Борщагівці (1990), замученим мешканцям селища на київському Трухановому острові (1989), жертвам Чорнобильської аварії (1995), загиблим співробітникам МВС (1997) і загиблим  у концтаборі в Маутхаузені (2002), жертвам репресій у Биківні (1995), будівничому української держави М.  Грушевському (1998). У співавторстві з Олексієм Чепеликом Ти віддав  належну шану Гнату Юрі в ролі Швейка у  монументі в сквері перед Національним академічним театром Івана Франка (2011), популярному артистові Миколі Яковченку в Прилуках (2008). Шанованими стали Твої пам’ятники козацтву у Відні ( 2004), Сержу Лифарю у швейцарській Лозанні (2002 ), Тарасу Бульбі в селі Келеберді (2009).

Свій талант педагога Ти присвятив рідній НАОМА, виховавши  від 1972 року плеяду талановитих українських та чужоземних скульпторів. Як голова Національної Спілки художників України, Ти домігся, аби очолюваний Тобою великий мистецький колектив зробив великий внесок у розвиток сучасної української культури, привніс вагому частку таланту у скарбницю світового образотворчого мистецтва. Ти не шкодував свого  здоров’я, Ти був перейнятий, аби наше українське мистецтво сприйняв і полюбив Світ, аби наші художники вийшли на престижні п’єдестали світового мистецтва як рівні серед рівних.

Твоєю постійною турботою були мистецькі будинки творчості. Ти домігся, аби лизогубівський Седнів, де творив і гостював Тарас Шевченко, став національною заповідною зоною, зберіг для культури від намірів розкрадання, перетворив його у щорічні Седнівські вересневі мистецькі свята, на яких виступали перший Президент України Леонід Кравчук, інші державотворці, політики, відомі артисти, літератори, композитори, музиканти, хорові, хореографічні колективи. Левову частку свого таланту Ти віддавав вшануванню Шевченківських днів, що проводилися щорічно по багатьох куточках нашої землі.

Прощай, наш Дорогий Побратиме!

Ми переповнені жалем, ми огорнуті смутком  у ці дні, коли впала каменем чорна звістка про те, що Ти відійшов несподівано для усіх нас, для усіх, хто Тебе знав і любив!

Нам не вистачатиме Тебе на широкому лані української культури, мистецтва, літератури!

Низько схиляємо свої голови у нашій пам’яті про Тебе!

Хто заступить Тебе на ниві педагогічної пластики!?.

Хто понесе далі важку ношу, яку Ти тримав мужньо на своїх раменах?

Направду  без Тебе, дорогий Володимире Андрійовичу, ми збідніли і осиротіли. Нас чекають серйозні випробування наших сил, розуму, мудрості,  які у Тебе були завжди  ясними, світлими і якими Ти щедро ділився і розпоряджався.

Ми відчуваємо глибину нашої втрати, і наш біль за Тобою вимагає, аби ми зібралися з нашими силами,  не впадали у розпач, і так само мужньо,  переконливо,  сильно, як  це робив Ти упродовж усього свого Творчо-Мистецького життя, працювали самовіддано і чесно далі на ниві вкраїнської культури, на славу України!

Українська земля приймає Тебе, Побратиме, з нашими молитвами!

 

           Євген Шевченко, Андрій Чебикін, Микола Жулинський, Павло Мовчан, Віктор Сидоренко, Михайло Сидоржевський, Дмитро Павличко, Олександр Федорук, Володимир Зінченко, Костянтин Чернявський, Микола Кіщук, Віктор Коновал, Ігор Щербаков, Сергій Тримбач, Іван Дзюба, Анатолій Мельник, Ігор Волощук, Володимир Петрашик.

 

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!