Викладач Київської школи економіки Ігор Сердюк провів експеримент і опублікував у науковому журналі «Національні інтереси України» статтю про вигадану країну Муріноа. Редакція схвалила матеріал за кілька хвилин і надрукувала його після оплати. Як це сталося, розповів «Бабель».
- Ігор Сердюк вирішив перевірити, як працюють деякі українські наукові журнали. Для цього він створив фейкову наукову статтю про вигадану тихоокеанську державу — Республіку Муріноа.
- У тексті йшлося, що до 1946 року острів перебував під владою Франції, а після Другої світової війни здобув незалежність і побудував успішну економіку, попри блокаду колишнього колонізатора.
- Стаття мала назву «Продовольча безпека малих острівних держав в умовах постколоніального тиску: досвід Республіки Муріноа та уроки для України».
- Автором Сердюк вказав вигаданого історика Василя Сокаленка, який нібито працює в музеї історії на Волині — установі, якої, до речі, теж не існує.
- Професор не витрачав багато часу на написання роботи. За його словами, текст згенерував ChatGPT приблизно за пів години. У висновках статті автор радив Україні використовувати «досвід Муріноа». Тобто розвивати власне виробництво їжі, підтримувати місцевих фермерів і будувати партнерства з іншими країнами.
- Щоб перевірити уважність редакторів, Сердюк навіть залишив підказку. В англомовній анотації він прямо написав, що Муріноа — вигадана країна.
Як журнал «Національні інтереси України» прийняв статтю, згенеровану ШІ
Статтю надіслали до журналу «Національні інтереси України», який входить до видавничої групи «Наукові перспективи».
Відповідь прийшла майже миттєво. Через 7 хвилин після відправлення редакція повідомила, що статтю схвалено до публікації і надіслала реквізити для оплати.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Після сплати 1200 гривень матеріал опублікували у першому номері журналу за 2026 рік.
За правилами наукові статті мають проходити рецензування незалежними експертами, які перевіряють джерела, логіку дослідження й новизну. У цьому випадку такого процесу фактично не було.
Які ШІ-тексти створив Ігор Сердюк
- Під псевдонімом Василь Сокаленко професор опублікував ще одну роботу — розділ у колективній монографії про чесько-українські династичні зв’язки XI–XIII століть.
- У тексті згадувалися князі, яких ніколи не існувало: Ратибор із Кленова, Світополк із Градеця-над-Сазавою, Сватобор із Забора і Добровит із Плешева.
- Цю статтю також згенерував штучний інтелект.
Як працює «конвеєр» наукових публікацій
Видавнича група «Наукові перспективи» працює з 2020 року і об’єднує близько десяти журналів у різних галузях — від економіки до психології й медицини.
У 2025 році лише один журнал цієї групи опублікував понад 1 тис. статей від понад 1,5 тис. авторів.
Якщо один номер містить, наприклад, 128 статей, то при оплаті 1200 гривень за кожну редакція може отримувати приблизно 154 тис. грн за випуск.
Оскільки журнали виходять щомісяця, такий формат може приносити стабільний прибуток.
Чому науковці все одно публікуються у групі «Наукові перспективи»
Попри сумнівну репутацію, у журналах групи публікуються відомі українці. Серед авторів, за даними видання «Бабель»:
- посол України у Великій Британії Валерій Залужний,
- народний депутат Давид Арахамія,
- генерал-майор Олександр Півненко,
- Катерина Усик, дружина боксера Олександра Усика.
Причина проста — більшість цих журналів має категорію «Б» у переліку МОН. Це означає, що публікації в них зараховують для захисту дисертацій, отримання наукових ступенів, доплат до зарплати і кар’єрного росту в університетах.
Хто керує видавничою групою «Наукові перспективи»
Групу «Наукові перспективи» очолює кандидатка наук Ірина Жукова.
У 2021 році журналісти Bihus.Info повідомляли, що її докторська дисертація може містити плагіат.
Також Жукова фігурувала в історії з дисертацією колишнього народного депутата Іллі Киви. Вона була офіційною опоненткою на захисті його кандидатської роботи і дала позитивний відгук.
За даними журналістів, організація, яку очолювала Жукова, видала сертифікат, що використовувався в матеріалах дисертації Киви і міг бути підробленим.
Що сталося зі статтею про Муріноа
- Журналісти звернулися до Ірини Жукової за коментарем про статтю Ігоря Сердюка. Спочатку вона відмовилася коментувати ситуацію, а згодом заблокувала номер журналістів.
- Наступного дня редакція «Наукових перспектив» надіслала лист на пошту вигаданого автора. У ньому написали, що статтю вирішили відкликати, бо дізналися, що вона вигадана.
Експеримент Сердюка вкотре показав проблему української наукової системи. Частина журналів фактично працює як платні майданчики для швидких публікацій, які можуть приносити авторам формальні наукові бали, але не завжди мають реальну наукову цінність.
Від редакції litgazeta.com.ua.
У цій інформації чудове все. Ліньки навіть зубоскалити над такими “науковими перспективами”: нам не звикати. Але все ж додамо й вишеньку-черешеньку на тортикові: звертання “Василе Миколайовичу!”. Не інакше як румуни з молдаванами сидять у відомстві опонентки почилого в бозі Ківи.