Саме так було названо передмову до словацького вибраного оповідань, новел польського письменника Збіґнєва Влодзімєжа Фрончека «Жінка мене б’є» /«Žena ma bije»/, яке появилось у видавництві «МРІЯ» /Пряшів/ у перекладі Івана Яцканина.
Збіґнєв Влодзімєж Фрончек (Zbigniew Włodzimierz Fronczek) —
відомий польський поет, прозаїк, публіцист, літературний критик.
Головний редактор часопису «Lublin. Kultura і społeczeństwo»/«Люблін. Культура і суспільство». Вірші, оповідання, репортажі і літературні замальовки Збіґнєва Влодзімєжа Фрончека перекладено багатьма мовами світу: англійською, французькою, німецькою, румунською, російською, білоруською. В Україні видано збірки оповідань і легенд: «Людський голос коня» (2010) і «Любов у Любліні» (2011), «Три женихи для Єви». Він автор-редактор двомовної антології сучасної української поезії «Гравітація взаємности» /Grawitacja wzajemności» (2013). Лауреат кільканадцяти літературних премій та відзнак.
Його книги у Польщі користуються великою популярністю зокрема такі видання: “Тижня досить на всіх жінок світу” / “Tydzień wystarczy па wszystkie kobiety świata”, opowiadania, 1984; “Вправи для огрядних жінок” /“Ćwiczenia dla otyłych kobiet”, opowiadania, 1984; “Золото Білгорая” /”Złoto Biłgoraja”, powieść, 1989; Лист до Господа Бога у Варшаву” /“List do Pana Boga w Warszawie”, opowiadania, 1991; Поправки до портрета” / Poprawki do portretu”, opowiadania, 1997; Народні оповідки жахів” /“Ludowe opwieści grozy”, reportarze i szkice, 1998; Відліт” / “Odlot, powieść, 2001; “3 сокирою крізь віки” /“Z siekierą przez wieki”, reportaże, szkice, opowiadania, 2003; “Прізвиська Любліна” /“Przezwiska Lublina”, gawędy i szkice, 2005“, „Любовний роман у Любліні” /”Romans w Lublinie”, opowiadania i gawędy, 2007. Він також автор віршів, які я зібрав у книги „Ходіння по линві” (1976).
У творах Збіґнєва В. Фрончека читач зустрінеться з чортами, янголами, які розмовляють про людські справи, а люди зовсім по-людськи розмірковують про багатство, здоров’я, успіх. Багато з цих історій відбулося у польській провінції, в містечках і селах, та найбільше біля його рідного Завіхоста у Люблінському воєводстві. Звичайно, не бракують тут оповідання з Парижа, Рима, Вільнюсу, але й українських Чернівців. Тут змішані гумористичні ситуації з історичними подіями, і тоді гумористично настроєні історії набувають трохи серйозніший тон, історичні події стають лише тлом.
Український письменник Словаччини, прозаїк, перекладач, публіцист Іван Яцканин з польським письменником Збіґнєвом Фрончеком вперше зустрівся у Києві під час міжнародної конференції «Слово без кордонів». Мова йшла про літературу, художній переклад. Після цієї зустрічі отримав з Любліна книги З. Фрончека, Від слова до діла, якщо хочеться, не так і далеко. На світі є словацьке вибране творів З. Фрончека. І таким способом «слово без кордонів» набрало конкретної подоби.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Інф. litgazeta.com.ua