“І ти, громадянин України, не знаєш, чи ти тут свій, альбо ти чужий. Ти
ніде не знаєш, хто ти є. Ти не знаєш, чи потрібно тобі ховати свого паспорта в інших світах. Ти не знаєш, чи треба казати офіціантові в тих-таки інших світах, що ти з України…”
(с. 7, «Меридіан розуміння»). Так починається нова книжка молодого, але вже
досить відомого в Україні й далеко поза її межами літературного критика,
публіциста, перекладача, літературознавця й письменника Дмитра Дроздовського.
Видання побачило світ нещодавно, але вже здобулося на перші відгуки – “гостра
суспільно-політичні культурологічна праця”, “науково-публіцистична
жива книга” тощо. Для ознайомлення зі своєю книжкою широкого філологічного загалу,
автор влаштував презентацію «Мередіана розуміння» в Інституті філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Свої враження від видання, яке вийшло
друком у видавництві «Пульсари», висловила його директор Лариса Копань: “Ця книжка викликає дуже багато думок,
аналогій, міркувань про сьогоднішнє життя України”. Це є дужа важка праця,
вважає письменниця й видавець, зуміти “побачити багато й повернути
це на себе, на свою державу”.
Високо
оцінила працю Дмитра Дроздовського й ще одна гостя презентації Любов Голота,
головний редактор «Слова Просвіти», письменниця, публіцист й журналіст. Любов
Василівні пощастило бути давно знайомою з автором «Меридіана розуміння»: “Широта
адрес притаманна його публікаціям ще зі студентської лави”. Таких нечисленних,
але дуже яскравих особистостей як Дмитро Дроздовський письменниця називає “міченими
атомами”, на траєкторію життя яких треба орієнтуватися кожному. Пані Людмила
висловила думку з приводу особливості формозмісту книжки: “Це не ті подорожі,
або травелоги, на які людину виряджає гаманець. Не нагорода собі у відпустку, а
ненатле бажання розширювати зводи свого розуміння”. Наголошуючи на
всеохопності й глибокому розумінні автором проблемного кола в «Меридіані
розуміння», редактор «Слова Просвіти» сказала: “Йому дане прицільне
око”, й призналася, що вже давно хоче написати щось вартісне про Дмитра
Дроздовського як про героя нашого часу.
На
презентацію книжки в Інститут філології завітала також журналіст «Українського
тижня» Жанна Безп’ятчук. Вона закцентувала увагу слухачів на важливих поняттях у назві
видання: «Це влучні й актуальні координати – говорити про Розуміння».
Поділилася пані Жанна й своїми враженнями від географічного розмаїття місць, про
які пише Дмитро Дроздовський: «Цей ефект більший від ефекту путівника чи
туристичної реклами».
Окреслити
основну тематику й проблематику «Меридіана розуміння» у заключному слові взявся
й сам автор видання: «Йдеться про тему відставання у часі, викинутості України
з технологічного простору, поруйнованості культурно-наукових інституцій. З
цього випливає теорія втраченості, забутості, непрокладеності доріг до Гурбів (одна з місцин, про яку йдеться в книжці –
ред.). Це простір, який залишився лише в нашій уяві. І це трагізм нашого
часу». Одвічна проблема, про яку писав Микола Шлемкевич («Загублена українська
людина», 1954), порушується в книзі Дмитра Дроздовського в нових масштабах і
паралелях: «З цих питань починається будь-яка подорож в інший світ – чим є
Україна? Ким є українець? Яка його ідентичність?».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Меридіан
розуміння» є тією книжкою, яка неминуче мала з’явитися в умовах українського
сьогодення. Проблеми, порушені в ній, сягають екзистенційного й трансцендентного
вимірів. А від їх вирішення залежить бути чи не бути Україні майбутнього.
Анна Ращенко,
прес-центр Інституту філології