Поцілунок у Празі. Побічний ефект знесення пам’ятника маршалу Конєву

293

Нещодавній демонтаж празького пам’ятника маршалу Конєву має один несподіваний побічний ефект. Позитивний побічний ефект.

Справа в тому, що після зникнення з карти міста маршала Конєва головним празьким пам’ятником Червоній армії автоматично стає знаменитий пам’ятник “Братання” у вигляді солдат, які цілуються. Він стоїть у парку біля залізничного вокзалу. Інших просто не залишилося.

І це прекрасно відразу з кількох причин.

По-перше, це хороша статуя талановитого чеського скульптора (чого не можна було сказати про знесений пам’ятник маршалу Конєву). Скульптор Карел Покорни вважається далеко не останнім учнем знаменитого Мисльбека. Тобто пам’ятник продовжує чудові традиції чеської модерністської скульптури першої половини XX століття.

По-друге, пам’ятник майже позбавлений впливу ідеології. Статуя була створена в перші повоєнні роки і навіть місяці – ще до захоплення влади в країні комуністами і тим більше до радянської інтервенції в Чехословаччину в серпні 1968 року.

Статуя цілком чесно відображає ставлення пражан до простих червоноармійців відразу після війни.

По-третє, гомоеротичний підтекст, який статуя набула в останні десятиліття, надає пам’ятнику трохи іронії. Звісно, нічого такого автор не планував. Але ж це чудово, що саме така статуя була встановлена на батьківщині головного антивоєнного роману в історії світової літератури.

Поцілунок взасос червоноармійця і чеського партизана гідний стати головним пам’ятником загиблим у Другій світовій війні в країні, яка подарувала світові бравого солдата Швейка.

По-четверте, цей памʼятник дивним чином римується з гаслом, під яким Чехія увійшла в нинішній період своєї історії. Йдеться, звісно ж, про велике гасло Вацлава Гавела “Правда і любов переможуть брехню і ненависть!”.

Це робить празький пам’ятник не тільки гідним продовжувачем чудових традицій чеської культури, але одночасно дуже сучасним і наповненим актуальними смислами.

Такий пам’ятник проблематично буде знести, навіть якщо таке бажання у когось раптом з’явиться. Щонайменше, на сьогодні статуя є в реєстрі пам’яток культури Чехії. Тобто для її демонтажу потрібна згода чиновників міністерства культури.

Облитий фарбою пам’ятник Конєву

Найкраще, що можуть зробити сьогодні прихильники і противники пам’ятника маршалу Конєву – усвідомити, що демонтаж насправді був подарунком долі, завдяки якому Прага отримала дійсно гідний монумент усім загиблим у Другій світовій війні, в тому числі всім загиблим червоноармійцям.

Залишається лише злегка впорядкувати навколишню територію, яка сьогодні приваблює тільки різні асоціальні елементи, і почати приносити сюди квіти.

Володимир Поморцев

istpravda.com.ua

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!