Портрет комуністичного пасіонарія

Як повідомило
польське інтернет-видання «Віртуальна Польска» (8 лютого 2010 року), до
книгарень допіру надійшла книжка Богдана Ґадомського «Біографія агента».

В ній
розповідається про Юзефа Муетценмахера (він же Юзеф Редико, Ян Каміньскі, Ян
Реґула, Ян Бердих, Ян Рошковський), який народився у Млаві 1903 року, з 1920
року вступив до Партії

Робутнічей, тобто
став комуністом, і поїхав вчитися 1924 року до Москви на курси Комуністичного
університету нацменшостей заходу. Комуністи його знали як Мєтека Редико (від
перших складів слів революція, диктатура, комунізм). У Польщі він трохи посидів
за антидержавну діяльність, а потім його завербувала вітчизняна поліція, і він
почав розпрацьовувати і здавати комуністів. 1931 року завдяки йому заарештовано
кількох провідних діячів крайового секретаріату Комуністичної партії Польщі.
Поліція допомогла йому інсценувати власну смерть, котру польська лівиця тяжко
переживала.

Відтак 1934 року
він видав в антикомуністичному дусі «Історію комуністичної партії Польщі», в
якій висвітлював діяльність польських комуністів як радянських агентів. Після
цього, в 1934-1939 р., Муетценмахер працював радником у міністерстві внутрішніх
справ.

З початку 1940
року  почав плідну співпрацю з німецькими
фашистами як Ян Бердих, громадячи документацію на комуністів. 1943 року гестапо
інсценувало його арешт і зникнення, а 1944 він уже – працівник антикомуністичної
делеґатури лондонського уряду в Польщі. Як подвійний агент  він повідомляв німцям про воїнів Армії
крайової, а тих інформував про комуністів.

По війні, вже як
Ян Рошковський, він став активним діячем польської робітничої партії у
Вроцлаві, де буцімто й помер 1947 року. Подейкують, що ця смерть також була
інсценована, бо через кілька років його ніби бачили в Ізраїлі.

Ґадомський пише,
що Муетценмахер був чотири рази одружений, а одну з супутниць свого життя
отруїв. Загалом цікавий виходить портрет комуністичного пасіонарія середини
минулого віку. Не завадило б перекласти цю книжку українською.