Сьогодні, 8
вересня, на 86-му році життя помер український письменник, прозаїк, публіцист,
критик, член Національної спілки письменників України Сергій Плачинда.
Сергій Плачинда –
автор повістей «Синьоока сестра» (1962), «Де лани широкополі» (1963), «Дума про
людину» (1974), «Взяти на себе» (1981), книжок нарисів «Кам’яна веселка»
«Степові невгомони» (1962), «Там, де тихая Вись» (1977), «Хліб і совість»;
публіцистичних роздумів «Куди йдемо?» (1989); книжки казок для дітей
«Мандрівець із Піщаної Галявки» (1967), книги історичних повістей «Київські
фрески» (1982), «Козаки в Дюнкерку»(2003), «Козак — душа правдивая»(2004);
книжок повістей та документальних оповідань «Ніч перед стартом» (1971); романів
«Степова сага» (1977), «Шуга» (1986) і біографічних романів «Олександр
Довженко» (1980), «Юрій Яновський» (1986), «Ревучий» (1938), «Балада про
степовика» (1987). Упорядник книги «Довженко і світ. Творчість Довженка в
контексті світової культури» (1984), укладач «Словника давньоукраїнської
міфології» (1993).
Автор «Словника
давньоукраїнської міфології»(1993), монографічно-пошукових книг «Міфи і легенди
Давньої України»(2006), «Лебедія. Як і коли виникла Україна»(2005), «Як
українські міфи по світу розійшлися»(2009) ([2], згідно з якими історія
українського народу починається від часів Мізинської стоянки (XX–XV тис.до н.
е.)
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал