Помер Ригор Бородулін

2 березня помер відомий білоруський письменник Ригор
Бородулін (1935 -2014). Окрім того, що це класик новітньої білоруської
літератури (близький до неомодернізму; у недавньому минулому – номінант на
Нобелівську премію), у його доробку чимало перекладів із української
словесності (Т. Шевченко, Леся Українка, М. Рильський, П. Тичина, І. Драч та
ін.), а також віршів і статей на українську тематику.

Народився Ригор Бородулін в сім’ї Івана Григоровича і Килини
Андріївни Бородуліної на хуторі Вересівка (офіційна назва на той час була
«Городок ІІ Острів-Сорочинської сільради»), а в 1937 році хутір був
ліквідований і сім’ю поета переселили в Ушачі. Дід поета по маминій лінії
Андрій Гальвіньш був етнічним латишем. Батько загинув у 1944 році під час ВВВ у
партизанському загоні. Після війни Григорій Бородулін навчався в Ушацькій
середній школі (закінчив в 1954), потім на філологічному факультеті БДУ
(закінчив у 1959 р.).

Працював редактором у різних періодичних виданнях: газеті
«Советская Белоруссия», журналах «Бярозка», «Полымя», а також у видавництвах
«Беларусь» (з 1969 р.), «Мастацкая літаратура» (з 1972 р.)[5]. Видавництву
«Художня література» Ригор Бородулін віддав понад двадцять років, працював
редактором, потім завідувачем редакції. У складі державної делегації БРСР брав
участь у 39-й сесії Генеральної Асамблеї ООН (1984 р.).

Ригор Бородулін був членом СБП, одним з творців і активних
учасників Білоруського ПЕН-центру (1989-1999 рр., президент з 1990 р., віце
-президент з 1999 р.). Членом Партії БНФ, членом Сейму БНФ (з 1989 р.). У
1995-1997 рр.. був у керівництві Білоруського Фонду Сороса.

Національна спілка Письменників України висловлює щирі
співчуття сім’ї, близьким та колегам письменника. Також особисті слова скорботи
висловили письменники, які знали Ригора Бородуліна за життя – Іван Драч, Дмитро
Павличко та Роман Лубківський.