Помер письменник Олексій Романовський

338

2 листопада 2014 року на 97 році життя помер відомий державний
діяч, літературознавець, перекладач, доктор
філологічних наук, професор
Олексій Корнійович Романовський.

Романовський О.К. народився 18 лютого 1918 року в с. Талова
Балка Світловодського району Кіровоградської області. Трудову діяльність
розпочав у 1934 році вчителем російської мови та літератури в с. Талова Балка. У
час Другої світової війни брав участь у боях на Південно-західному фронті. У 1951
році закінчив Київський педагогічний інститут ім. О.М.Горького, у  1958 р. – Академію суспільних наук при ЦК
КПРС.

Понад п’ятнадцять років Романовський О.К. був на
партійно-політичній і пропагандистській роботі: працював у Пензенському обкомі партії,
керівником політвідділу Південно-Західної залізниці, був секретарем Київського
міськкому Компартії України. З 1963 року перейшов на науково-педагогічну
роботу: працював старшим науковим співробітником та вченим секретарем Інституту
літератури ім. Т.Г.Шевченка АН України, ректором Київського державного
педагогічного інституту іноземних мов, ректором Київського державного
педагогічного інституту ім. О.М. Горького. Протягом чотирьох років обіймав пост
міністра культури України (1973-77 рр.), потім повернувся на посаду ректора
Київського державного педагогічного інституту іноземних мов, де після виходу на
пенсію працював професором-консультантом. На посаді ректора Київського
гуманітарного інституту керував діяльністю цього приватного вищого навчального
закладу.

О.К.Романовський був членом Президії Українського
комітету захисту миру, депутатом Верховної Ради України, членом Спілки
письменників України, багато років очолював Спілку ректорів
вищих навчальних закладів міста Києва.                                    
                               

Автор понад 200 статей з питань теорії та історії
літератури, освіти та культури. Його перу належать монографії: «Із історії
підготовки Першого Всесоюзного з’їзду письменників» (1958), «Знаменна віха»
(1965, 1970), «Партія веде» (1967), «Література Ленінського гарту» (1969, 1973,
1979), «Жизнь во имя будущего (1984). Член Спілки письменників України,
Заслужений працівник народної освіти України, Заслужений працівник культури
України, почесний доктор Київського державного лінгвістичного університету,
почесний професор Національного педагогічного університету імені
М.П.Драгоманова.

Нагороджений орденами
«Знак пошани» (1961 р.), «Трудового Червоного Прапора» (1971, 1976), «Вітчизняної
війни» ІІ ступеня (1985 р.), «Дружби Народів» (1986 р.), «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (1999
р.), «За заслуги» ІІІ ступеня (2008 р.) та 19 медалями, а також золотою
медаллю ”Борцю за мир” (1970); Почесними Грамотами Верховних Рад України
(1988), Естонії (1974) та Білорусії (1975). 

Світла пам’ять про Олексія Корнійовича Романовського –
невтомного трудівника, доброзичливу й порядну людину збережеться у серцях
багатьох людей, які мали щастя особистого з ним спілкування.

 

Київська
організація НСПУ

Національна
спілка письменників України

Український
фонд культури
   

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!