Коаліція з 10-ти країн постачає Україні зброю і вже думає про «важче» озброєння.
Вночі 14 березня, коли російські війська обстрілювали українські міста, лідери країн Об’єднаного експедиційного корпусу (Joint Expeditionary Force, JEF) – військової коаліції десяти країн Північної Європи на чолі з Великою Британією – вперше зібралися в заміському будинку прем’єр-міністра Британії Бориса Джонсона.
Вони віддали свої телефони для безпеки, повечеряли і взялися до роботи. «Ми домовилися, що путін не повинен досягти успіху в цій витівці», – розповідає Борис Джонсон виданню The Economist про цю зустріч.
Лідери погодилися «координувати, постачати та фінансувати» додаткові озброєння та іншу техніку, яку запросила Україна. Вони заявили, що JEF за допомогою «передового оборонного озброєння» буде намагатися стримати подальшу російську агресію.
JEF, не дуже відомий за межами оборонних кіл, був створений десять років тому як коліція високої готовності, зосереджена на Крайній Півночі, у Північній Атлантиці та в регіонах Балтійського моря. До його складу входять Британія, Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія та Швеція.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
На відміну від НАТО, його членам не потрібен консенсус для розгортання військ у кризовій ситуації: Британія, «рамкова» нація, може почати операцію з одним або кількома партнерами. Як сказав один британський офіцер: «JEF може діяти, поки НАТО думає».
Це робить військовий союз особливо корисним у «темних обставинах».
«Він призначений для того, щоб гнучко реагувати на різні непередбачувані обставини, можливо ті, які не відповідають порогу статті 5», – зазначає Джонсон, маючи на увазі пункт про колективну оборону НАТО. П’ята стаття стосується «збройного нападу», тому неясно, чи будуть двозначні провокації – такі як російські солдати без розпізнавальних знаків, які захопили Крим в 2014 році, – відповідати цьому порогу.
З цієї причини JEF є «цінним доповненням» до НАТО, каже Мартін Херт із ICDS, аналітичного центру з питань оборони в Естонії. За його словами, у разі нападу у північній Європі JEF разом із американськими силами «може стати першим, хто відреагує».
JEF також став важливим дипломатичним та військовим інструментом реагування на війну росії в Україні.
«JEF складається з країн, які найшвидше відійшли від блоків, відправивши пряму військову допомогу Україні», – зазначає Джонсон. Дев’ять із десяти членів нині постачають зброю Україні (виняток становить Ісландія, яка не має постійної армії).
«Сьогодні ми вели мову про те, щоб переконатися, що всі ми не постачаємо одне й те саме», – каже Джонсон.
Зростаюча популярність JEF відображає ширші тенденції у сфері європейської безпеки. Замість того, щоб покладатися тільки на НАТО, країни підстраховують свої ставки та диверсифікують свою оборону за допомогою дуже великої кількості коаліцій, блоків та угруповань – від очолюваної Францією Європейської ініціативи до Постійної структурованої співпраці Євросоюзу, або PESCO.
У вересні Франція підписала договір про оборону із Грецією. У лютому Британія, Польща та Україна підписали тристоронній пакт про безпеку.
Союз JEF примітний тим, що до нього входять три країни, які є членами НАТО, але не ЄС (Велика Британія, Ісландія та Норвегія), і дві країни, які є членами ЄС, але не НАТО (Фінляндія та Швеція).
Для європейців це спроба захистити європейську оборону від примх американської політики.
А для Британії ця оборонна дипломатія пов’язана з відновленням її традиційної ролі військової держави на північному фланзі НАТО, а також з налагодженням зв’язків після Brexit з природними союзниками в Європі.
«Більшість країн JEF – це невеликі країни, які традиційно були дуже близькими до Британії, тому дуже жалкували про її вихід з ЄС і хочуть мати постійний зв’язок з нею в сфері безпеки», – каже Малкольм Чалмерс із Королівського інституту об’єднаних озброєнь.
Вторгнення росії зробило цей союз ще важливішим. «Це був поворотний момент у нашій колективній безпеці, і всі наші найгірші побоювання з приводу путіна справдилися, – каже Джонсон. – Усі наші ілюзії розвіялися».
Раніше, під час візиту до Києва – всього за кілька тижнів до російського вторгнення – Джонсон казав, що Путін буде «зовсім божевільним», якщо нападе, і що він очевидно «блефує».
«Вторгнувшись в Україну, путін зробив абсолютно катастрофічну помилку… гірше, ніж злочин, – каже зараз Джонсон. – Ми не бачили нічого подібного на нашому континенті вже 80 років».
Уряд Джонсона швидко вжив заходів щодо озброєння України, задовго до того, як це зробили інші європейські держави. Вже 17 січня Британія почала перекидати в Україну тисячі протитанкових керованих ракет NLAW.
За даними Sunday Times, було доставлено близько 4000 ракет загальною вартістю $156 млн. Перші поставки з Британії «без сумніву, надихнули більшість інших європейських країн зробити те саме», стверджує Херт.
Українські солдати хвалять ефективність та простоту використання NLAW, стверджуючи, що вони, поряд з американськими ракетами Javelin, мали ключове значення між виживанням та поразкою у перші тижні війни.
«Ми його підбили завдяки подарункам Її Величності Королеви», – з посмішкою каже один український солдат, показуючи на російський танк, вежу якого після удару NLAW відірвало від корпусу.
Ціль цього масового потоку зброї – повністю вигнати путіна з України. «Ми маємо зробити все можливе, щоб він зазнав невдачі в катастрофічній авантюрі, йому не вдалося підкорити собі народ України і щоб він пішов якнайшвидше – назавжди».
Британія також, за словами кількох офіційних осіб, надсилає додаткові зенітні ракети Javelin і Starstreak, які можуть збивати літаки на відстані 7 км.
У міру того, як росія посилює свою війну, Британія та її союзники мають прийняти непросте рішення про те, як далеко зайти. Хоча президент США Джо Байден виступив проти заявки Польщі на постачання Україні старих радянських винищувачів МіГ, західні союзники обговорюють перспективу більш важких та потужних озброєнь, у тому числі більших ракет класу «земля-повітря».
Ядерні погрози путіна – це «в основному відволікання», наполягає Джонсон. Але на питання, чи готовий він безпосередньо втрутитися у справи України, якщо путін застосує хімічну зброю, Джонсон відповів обережніше.
«Дуже важливо, щоб ми не зациклювалися на будь-якій логіці прямого конфлікту між Заходом та росією, бо саме цього хоче путін – зобразити це як боротьбу між ним та НАТО. Це не так. Йдеться про український народ та його право на самооборону».
Джонсон визнає, що путін може бути більш схильним до ризику, ніж Захід. «У будь-якій подібній ситуації, як правило, перемагає найжорстокіша людина», – каже він. – Я не думаю, що це буде такою ситуацією, бо я вважаю, що путін фатально недооцінив рішучість українців оборонятися та недооцінив рішучість та єдність Заходу».
Нагадаємо, аналітики стверджують, що путінське вторгнення в Україну відкине російську економіку на 30 років назад.