Побачило світ видання «Всенародний пам’ятник Матері-Вдові. Листи, документи, статті, поезії, оповідання, фото»

На сайті Шевченківського комітету понад рік тому було
вміщено інформаційне повідомлення про відкриття у День скорботи та вшанування
пам’яті жертв Великої Вітчизняної війни у парку Перемоги, розташованого на
території Дніпровського району Києва, першого в Україні пам’ятника
Матері-Вдові. Подія ця відбулась 22 червня 2012 року.

Цей величний монумент постав з ініціативи Українського фонду
культури, а саму ідею його створення висловила у листі до очільника Фонду
Бориса Олійника жителька села Любимівка Солонянського району Дніпропетровської
області пенсіонерка Галина Заболотна.

Власне про те, як реалізовувався цей унікальний за задумом
проект розповідається у документально-публіцистичному виданні «Всенародний
пам’ятник Матері-Вдові. Листи, документи, статті, поезії, оповідання, фото»,
яке нинішнього року випущене редакційною колегією, утвореною при Українському
фонді культури.

До книги увійшли спогади відомих в Україні письменників,
журналістів, мистецтвознавців, а також учасників Великої Вітчизняної війни,
ветеранів праці, синів і дочок загиблих воїнів у 1941-1945 роках. У виданні
також опубліковано лірику і прозу Олександра Довженка, Андрія Малишка, Василя
Симоненка, Григора Тютюнника, Миколи Вінграновського, Володимира Підпалого,
Сергія Плачинди, а також Бориса Олійника, Івана Драча, Дмитра Павличка, Петра
Перебийноса, Леоніда Горлача, Миколи Луківа та багатьох інших талановитих
авторів, окремі твори яких присвячені трагічній долі української жінки-матері.

«Українські вдови – то особливе явище у світовій історії, ‑  підсумовує емоційно і
натхненно на сторінках книги поет Борис Олійник. – Це на все небо –
вдовиний журавлиний ключ, поєднаний своєрідним обрядом послушництва, ціла
держава зі своїми законами, правилами, етикою й мораллю, зі своєю особливою
духовною культурою, з могутнім материком пісень, планів, дум, легенд».

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Цінність видання полягає ще й у тому, що в ньому
документально зафіксовано імена дароносців, географічні адреси та суми
благочинних внесків, спрямованих на спорудження пам’ятника Матері-Вдові.
Близько 2060 громадян України, незважаючи на існуючу економічну скруту, все ж
пожертвували власні кошти на благородну справу, тим самим підтвердивши, що у
пам’яті народній не стерто, не забуто подвиг української Жінки-Матері у часи
воєнного і повоєнного лихоліття.