Щойно побачило світ перевидання моєї книги “Зв’язкова світів” (есеїстична повість) Катерину Мандрик-Куйбіду – багаторічного в’язня ГУЛАГу, зв’язкової ОУН УПА, неймовірної поетеси, мати відомого поета і політика Василь Куйбіда . Пишаюся тим, що є лавреатом її премії.
Нині, коли знову проливається українська кров, вірші та пісні Катерини Мандрик-Куйбіди актуальні, як ніколи. Вони звучать з особливою силою – як клич до бою за відстоювання незалежності України і підіймають бойовий дух воїнам.
Поезія Катерини Мандрик-Куйбіди – ніби стиснена чека чи зведений курок… Ця поезія – як метання ножів! Іноді її вірші – страшні і вбивчі у своїй влучності – нагадують саркофаг, у якому похований хтось живий! Так і чекай, що ось-ось зірве віко, а над ним – товща землі-епох…У цих віршах моторошно й жарко. Увіходячи в їхній світ, хочеться ридати й сміятися крізь сльози, усвідомлюючи всю трагедію народу, який кров’ю віками відстоює свою свободу. Отакий ми народ. Нескорений і величний у своїй непокірності!
Ім’я Катерина, яко символ України, відправляє нас до Тараса Шевченка, портрет якого висів у хаті родини міжобразами і в творах якого Катруся кохалася змалечку. Бо ж Катериною називалася Шевченкова мама, його однойменна поема і картина. Тому це ім’я стало символом України, як власне і поезія Катерини Мандрик-Куйбіди – бранки ГУЛАГу, поетеси й борця, зв’язкової ОУН, УПА. Вона, до безтями закохана в народну пісню й будучи її збирачем і провідником, не надавала особливого значення своїм віршам, як і її улюблений поет… Лиш її величність Доля вирішила інакше: він став пророком свого народу, вона ж– через століття – поетесою і провидицею волі. Як і слово Шевченка, її слово всотувало в себе весь чар народної пісні. Як і він, вона зазнала страшних поневірянь у російських катівнях, де й поклала своє здоров’я на вівтар вільної України.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
У свої сімнадцять, в 1944 році, Катерина, завчивши напам’ять Декалог націоналіста, стала членом ОУН, зв’язковою, безстрашним провідником українських повстанських військових загонів через засніжені Карпатські хребти. Це вона своїм натхненним поетичним словом надихала бійців на боротьбу за волю свого народу. І тепер ці абсолютно унікальні твори, несподівані, незвичні для нашого вуха, маємо змогу почитати і ми! А головне – відчути, що вони писані саме сьогодні і на сьогодні! Ті нелюдські випробування, через які пройшла ця героїчна жінка, борючись з російськими загарбниками, а надто – у ГУЛАГах, вказують на її роль Спаса свого народу, великої мучениці. Бо вона з ім’ям Ісуса Христа й Пречистої Божої Матері пройшла через усі тортури, які випали на її долю, свято вірячи, що сама Матір Божа Гошівська, явившись до неї в камеру, стала її покровителькою, рятівницею. Все це наводить на думку про долучення Катерини до лику святих великомучениць. І я закладаю перший камінь у підмурівок каплички її імені. Україна мусить вклонитися Духові цієї жінки, оголосивши толоку, і лише тоді вона очиститься від боргу перед нею, а в її особі – й перед усіма великомученицькими борцями, які наблизили її незалежність.
Не судилося Катерині Мандрик-Куйбіді дожити до 24лютого 2022 року, коли агресор розпочав повномасштабну війну проти України, знову оголосивши, що воює протиукраїнських націоналістів. Так, наш вічний ворог прагне вчергове очорнити визвольну боротьбу ОУН і УПА за незалежність України, зв’язковою між якими була ця безстрашна дівчина.
Свого часу, беручи участь у семінарі «Роль ОУН-УПА в Другій світовій війні», доктор історичних наук Іван Патриляк зазначив: «Усі дії ОУН під час Другої світової війни варто пояснювати тим, що це була певна реакція на невдалу боротьбу за незалежність у попередні роки і це був певний шлях до мети здобуття незалежної держави». Як він стверджує, ОУН і УПА в глобальному сенсі не були світовими гравцями. Але це був рух та ідеологія, які запропонували Україні на локальному рівні третю альтернативу, порівняно з новою нацистською Європою і радянською світовою революцією.
ОУН була структурою, яка налічувала приблизно 20 000 осіб. А коли оунівці підняли антирадянське повстання в липні 1941 року й оголосили незалежність, цей націоналістичний рух чисельно вибухнув. Десятки тисяч людей приєднувалися до ОУН, молодь масово йшла рятувати Україну і приймала присягу націоналіста. 1944 року до них приєдналася і юна поетеса Катерина Мандрик-Куйбіда, яка згодом напише:
Ми кров’ю платили за волю народу, Грудьми закривали улюблений край, І слово і пісню до твого приходу. Про це пам’ятай.
Сьогодні унікальна поетична спадщина Катерини Мандрик-Куйбіди повертається до нас. І в цьому варто віддати належне старанням її сина, відомого поета, науковця й громадсько-політичного діяча Василя Куйбіди. Відданість пам’яті Мами, любов і пієтет, які він виявляє, за деякими визначеннями «засвідчують те, що у найскладніших життєвих ситуаціях поетеса зуміла зберегти гармонійність особистості, бажання передати своїм нащадкам високу національну свідомість і глибину культурних традицій».
Справді, такої синівської відданості й любові годі й шукати, і це викликає щире захоплення. Адже саме його стараннями побачили світ книги Катерини Мандрик-Куйбіди: тритомник «Україну обороним» (Том 1), «Піснями скріпляємо волю (із пісенної скарбниці К. Мандрик-Куйбіди» (Том 2), «Родовід вкраїнський вічний (Статті, рецензії, спогади, присвяти, листи, виступи про К. Мандрик Куйбіду)» (Том 3; усі – Львів, 2012), «Вибрані твори»(Київ, 2017), «До зброї!» (Київ, 2019), «Вставай, Україно, до бою!» (Івано-Франківськ, 2022). Вийшли друком збірки українських народних пісень, які поетеса збирала протягом життя: «Ой летіли журавлі: пісні з голосу Катерини Куйбіди» (Львів, 2001), «Терпка ти, доленько, на смак»(Острог, 2011), «Благослови вогнем» (2007; 2010; усі –Львів). Побачила світ і моя книжка – повість-есей прожиття і творчість поетеси «Зв’язкова світів» (Київ, 2017).
Про творчість Катерини Мандрик-Куйбіди написано чимало рецензій, спогадів, аналітичних дописів, відгуків. Серед авторів – Микола Жулинський, Дмитро Павличко, Роман Лубківський, Роман Яців, Оксана Нахлік, Павло Мовчан, Володимир Парубій, Ігор Мандрик, Ірина Фаріон, Людмила Скирда, Лесь Танюк, Богдан Стельмах, Олесь Дяк, Тарас Салига, Степан Павлюк, Антонія Цвід та багато інших.
Про значимість життєтворчості поетеси засвідчують також прояви шани її земляків. Їй встановлено пам’ятник(2005, м. Болехів на Івано-Франківщині, Україна). Козаківській загальноосвітній школі, де дівчина навчалася, присвоєно ім’я Катерини Мандрик-Куйбіди (2009, с. Козаківка на Івано-Франківщині, Україна). За ініціативою Братства УПА, Львівської та Івано-Франківської обласних організацій Національної спілки письменників України засновано Львівською обласною радою літературний конкурс імені Катерини Мандрик-Куйбіди (2016, Львів, Україна), лауреаткою якої стала і авторка цих рядків за збірку громадянської лірики «Графіті небесних амфор», яка була номінована на Національну Шевченківську премію.
Нині, у час війни з російським агресором, вогненна поезія Катерини Мандрик-Куйбіди актуальна, як ніколи.10
Вона звертається до кожного воїна в окопі і надає сили в боротьбі за рідну Україну.
Чимало віршів поетеси сьогодні покладено на музику. Вірші цієї талановитої жінки, що стали піснями, теж потребують особливої уваги. Адже на її поезії написано чимало пісень відомими українськими композиторами, і що цікаво, навіть самим Василем Куйбідою. «Вставай і борися за волю святу», «Висушіть, вітри, усю скорботу», «До Бою!», «Колишеться туман», «Ми не шукали там, де добре», «Могил на злічити», «Над горами», «Нас не впокорила пітьма», «Наші знамена», «Ну що у мене є?», «Ще не кінець війни, росіє», «Я повернусь», «До змагу нумо знову, браття», «Будь Героєм!», «Народжується Нація Велика», «Бунтуй» покладені на музику Миколою Куликом, Віктором Гембарою, Василем Куйбідою, Іваном Зажитьком, Тарасом Компаніченком, Ярославом Музикою, Ларисою Сітко та іншими.
Пісні Катерини Мандрик-Куйбіди це, за визначенням мистецтвознавиці Ніни Дикої у передмові до збірки пісень поетеси, «гідний внесок у справу духовної розбудови незалежної України». Лине її пісня сьогодні, і слава широко відчиняє браму для цієї Жінки, бо вона й досі жива і, як ніхто інший, Словом своїм закликає до бою в ім’я України. Майже фізично відчутний лет її поезії над рідною землею:
Україно, серцю мила, Пісне неба і народу, – Відчуваю: пружать крила, Я готова до польоту.
Антонія ЦВІД
Книгу можна замовити в автора