День української писемності та мови, що цього року за юліанським календарем припадає на 27 жовтня, відзначили учні й педагоги Гуляйпільської загальноосвітньої школи №1 (комунальний заклад «Опорний заклад загальної середньої освіти «Престиж» Гуляйпільської міської ради). Керує ним уже багато років директорка Любов Каткова.
Нині прифронтове Гуляйполе розташоване за шість кілометрів від лінії фронту. Указом Президента України Володимира Зеленського від 1 жовтня 2025 року Гуляйполю присвоєне звання «Місто-герой України». Рашисти прозвали місто «злим», адже так і не змогли його захопити. Щодня обстрілюють цей населений пункт із авіації, артилерії, РСЗВ та дронів. Тож гуляйпільські педагоги й учні змушені були покинути рідне місто. Спочатку мали пристосовуватися до навчального процесу в режимі дистанційного формату. Нині навчання відбувається в одній із підземних шкіл Запоріжжя, а частину уроків і нині вчителі проводять онлайн.
– Усі заходи в «Престижі» традиційно розпочинаються зі слів вдячності на адресу Збройних Сил України, – зауважила заступниця директорки з виховної роботи Людмила Стасик.
Ось і цього разу під час хвилини мовчання згадали тих, хто віддав життя, захищаючи Україну й, зокрема, Гуляйполе – на екрані в цей час можна було побачити портрети героїв. Учасники заходу вшанували пам’ять загиблих у російсько-українській війні випускників закладу: Владислава Гулова, Володимира Самсона, Олександра Авраменка, Євгена Коростельова, Артема Лазоренка, Олександра Колесника, Олексія Зуйченка, Миколу Куща, Олександра Чижука, Олександра Чистова, Сергія Юдичева, Олександра Янушкевича, Вадима Котенка, Володимира Семенюту, Олексія Новикова.
Із нагоди відзначення Дня української писемності та мови учні прослухали відеопривітання начальника Гуляйпільської міської військової адміністрації Сергія Ярмака. Зокрема, він закликав:
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
– Віддаймо шану тим, хто зберіг і передав неоціненну спадщину – рідну мову, тим, хто писав, творив, навчав і виборював право говорити українською. І тим, хто продовжує цю благородну справу.
Його слова пошани та підтримки української мови – ще одне свідчення того, як важливо зберігати й розвивати нашу національну ідентичність, особливо в такі непрості, сповнені небезпеки часи.
Ведучі заходу Діана Вербицька й Олександр Тарасенко надали слово запорізькому письменнику, члену Національних спілок письменників і журналістів України Пилипу Юрику.
Свій виступ письменник розпочав віршем «Рідна мова».
Чи у свято врочисте,
А чи в будні сумні
Ти — джереляна, чиста.
Ти як мати мені.
Бо тобою лелеки
Навесні стрекотять,
Як приносять здалека
У дзьобах немовлят.
Колискову тобою
Шепче вишня рясна
І співає зимою
Заметіль чарівна.
Нею, рідна Вкраїно,
Розквітай, багатій.
Наша мова єдина —
Квітка папороті.
Ніби сонце сія
Рідна мова моя!
Тихий дзвін ручая –
Рідна мова моя!
Розповідаючи про себе, письменник підкреслив, що Черкаський край, де народивсь і свого часу навчавсь у Звенигородському сільськогосподарському технікумі, має мальовничу природу й гарних людей, які, звичайно ж, вплинули на його світосприйняття. Це батьківщина Тараса Шевченка.
Розповідаючи про Великого Кобзаря, Пилип Юрик провів маленьку вікторину, переможець якої отримав книгу про найкращі села України. Запитання було одне: «Назвіть, будь ласка, село, в якому народився Тарас Григорович». Один із учнів назвав Моринці.
А далі пан Пилип читав власну поезію, громадянську лірику, сатиру. За це отримав оплески присутніх. Особливо сподобались учнівській молоді вірші «Рідна мова», «Кінь Сагайдачного», «Майже історичне»… А його сатира, спрямована на кремлівських людоїдів, викликала захопливий сміх як учителів, так і школярів.
На закінчення письменник увімкнув запис пісень на його слова. Перша – композитора Анатолія Сердюка «Сизокрила молодість» у виконанні автора, а друга – композитора Юрія Івченка «Вальс надії» у виконанні Марії Бобро.
Наприкінці зустрічі директорка школи Любов Каткова привітала усіх із Днем української писемності та мови, подякувала Пилипові Юрику за цікаву зустріч і побажала нових цікавих досягнень у творчості.
Віра СЕРЕДА,
членкиня НСЖУ.
Запоріжжя