Батьки їли кислий виноград, а в дітей на зубах оскомина…
(Єз. 18:2)
Чорнобиль нашої пам’яті…
Тоді божевільно буйно і красиво цвіли сади. Як нині… Така сліпучо-біла пелена повсюди… Як вибілена, вистраждана великодня душа…
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Чому згадалося саме сьогодні? У цьому несамовитому мерехтінні днів і ночей? У фантасмагоричному задзеркаллі цієї дивної тривожної весни?..
Знаки на дорогах життя розставляє Господь.
Людина їх читає – якщо здатна прочитати.
Проте ми все далі від Бога, і все ближче до сатани. І все менше розуміємо мову небес, глухнемо і сліпнемо на околицях малого світу – без жодної різниці, чи то печерські пагорби, глухий поліський хутір, а чи Манхеттен…
Чи почуємо попередження цього разу? Ще одне тяжке попередження?
Жорстока відповідь: ні! Не почуємо.
Сон розуму породжує чудовиськ. Зерна ненависті і зла проростають на приреченій ниві безпам’ятства і байдужості. Коло замикається…
Михайло Сидоржевський
Ілюстрація: Роман Гуманюк. «Вогні Прип’яті, або Тіні Чорнобиля»
“Українська літературна газета”, ч. 8 (274), 24.04.2020
Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/